Справа № 494/993/21
Провадження № 2/508/294/21
Іменем України
"10" вересня 2021 р. смт. Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
09 серпня 2021 року до Березівського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 11 серпня 2021 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2021 року головуючим у справі призначено суддю Банташ Д.С.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
В статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, заявила дві самостійні позовні вимоги, одна з яких, - стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, поняття «заробітна плата» та «середній заробіток» не є тотожними поняттями.
У висновку Великої Палати Верховного Суду в справі № 755/10947/17 наголошено на тому, що під час вирішення тотожних спорів має враховуватися саме остання правова позиція (постанова від 30 січня 2019 року).
Отже, суд застосовує до спірних правовідносин останню правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року в справі № 641/3915/17, відповідно до якої позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу мають бути оплачені судовим збором, яка за своїм характером наразі вважається майновою вимогою.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року, де зазначено, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, позивач звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі, проте в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу їй необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. (розмір судового збору попередньо визначений судом) за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./смт Миколаїв./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA348999980313121206000015696, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миколаївський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа).
Перелічені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у:
- сплаті судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ціни позову.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. ст. 174-177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Стрюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків строком 10 (десять) днів, з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення до встановленого терміну недоліків заява буде вважатися неподаною і буде повернута їй з усіма доданими документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.С. Банташ