28.07.21
Справа № 521/19225/20
Провадження № 2/521/1541/21
28 липня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Роїк Д.Я.
при секретарі Коноваловій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втраченим права користування житлом,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог вказує, що квартира не є приватизованою та перебуває у власності Міністерства оборони України, відповідно до ордеру на службове приміщення № 2137 серії ПР виданого Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.01.2013 року.
Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалось, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07.04.2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Відповідач разом із сином у вересні 2019 року виїхала до батьків в селище Зугрес-2 Харцизького району, Донецької області.
Позивач є військовослужбовцем, квартира в якій зареєстровані позивач, відповідач та їх діти є службовим приміщенням.
Реєстрації відповідача у квартирі порушує права позивача як основного наймача службового житлового приміщення, оскільки він змушений нести додаткові витрати щодо оплати комунальних послу і на утримання житла на особу, яка фактично не проживає в приміщенні з січня 2020 року.
Посилаючись на п. 25 Інстукції з організації забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловими приміщеннями, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 23.11.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
31.12.2020 року провадження по справі відкрито , призначено підготовче засідання, витребувано з Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину кордону лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районах Донецької та Луганської областей за період з 01.09.2019 по 01.12.2020 року гр. ОСОБА_2 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.04.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
Позивач в судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву щодо слухання справи за його відсутності.
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місця реєстрації, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області та до ст.128 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.01.2013 року ОСОБА_1 видано ордер № 2137 серії ПР на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 .
07.04.2020 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/19225/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.Рішення набрало законної сили 22.05.2020 року.
З відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № О1-232026-ф/л року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 31.12.2020 року,12.01.2020 року ОСОБА_2 здійснила перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганьскою областями та тимчасово окупованою територіє АР Крим у період з 01.09.2019 по 01.12.2020 року а саме 12.01.2020 року о 09:43 -виїзд.
Згідно акту про не проживання зареєстрованих осіб, завіреного начальником БУ-2 Одеської КЕЧ району В.В. Сичовим, ОСОБА_2 протягом 2020 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживає.
Згідно довідки від 02.11.2020 року № 394 наданої МОУ ПОК БУ -2 КЕЧ району, нарахування за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 проводяться на 4х осіб.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченим законом.
Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язання, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст. ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов'язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити строк тимчасової відсутності. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 754/11532/19, провадження № 6 1 - 10959 св 20 (ЄДРСР У № 93336396).
Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним зі способів захисту житлових прав фізичних осіб. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин
З досліджених доказів судом встановлено, що поважні причини відсутності відповідача у вищезазначеній квартирі відсутні.
Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, аналізуючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, законні, тому підлягають задоволенню, оскільки суд дійшов висновку, що відповідач не проживає в квартирі АДРЕСА_1 понад шість місяців без поважних причин тому є таким, що втратив право користування даним житлом.
Керуючись ст.ст.10, 81, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Роїк Д.Я.