Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/578/21
Провадження № 2/499/346/21
Іменем України
09 вересня 2021 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 24.07.2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банку України» від імені якого діє філія - Одеське обласне управління було укладено договір про споживчий кредит №601/8-к, сума кредиту 20000,00 грн., строк дії 60 місяців з можливістю продовження на той самий строк, відсоткова ставка - 56% річних за користування кредитними коштами.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, однак відповідач порушив умови договору щодо своєчасної повернення кредиту, сплати процентів, а також оплати послуг банку, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 19.07.2021 року складає 21705,26 грн, та складається з 18333,35 грн. - заборгованість за основним боргом, 2293,11 грн. - проценти за користування кредитом, 210,94 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 30,56 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 736,67 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 100,63 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, а також суму сплаченого судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги, справу слухати у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, вказала, що дійсно отримувала кредит №601/8-к, просила суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 24.07.2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Державний ощадний банку України» від імені якого діє філія - Одеське обласне управління було укладено договір про споживчий кредит №601/8-к, сума кредиту 20000,00 грн., строк дії 60 місяців з можливістю продовження на той самий строк, відсоткова ставка - 56% річних за користування кредитними коштами, що підтверджується копією договору про споживчий кредит від 24.07.2020 року.
Підписанням даного договору позивач підтвердила, що ознайомлений з загальною вартістю кредиту і реальною річною процентною ставкою та витратами по кредиту.
Відповідачу було надано всю інформацію про кредит, що підтверджується її підписом в договорі.
Кредитний договір діє 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну пію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В позові позивач зазначив, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, не в повному обсязі здійснювала повернення кредиту, тому станом на 19.07.2021 року складає 21705,26 грн, та складається з 18333,35 грн. - заборгованість за основним боргом, 2293,11 грн. - проценти за користування кредитом, 210,94 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 30,56 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 736,67 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 100,63 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Відповідно до умов Договору за невиконання або несвоєчасне, в повному обсязі виконання Клієнтом зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки. передбачені Договором про споживчий кредит, Банк має право нарахувати на суми прострочених платежів та стягнути пеню.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦПК Кодексу.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На час розгляду справи в суді відповідач не подала доказів виконання нею кредитного зобов'язання.
Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідач в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала та не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню згідно розрахунку позивача.
За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним, договором встановлено відповідальність.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями. Підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).
Також, судова практика виходить з того, що приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення 210,94 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 30,56 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 736,67 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 100,63 грн. - витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом задоволенню не підлягають.
З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушила вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконала належним чином умов кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обґрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмірі 20626,46 грн., та складається з 18333,35 грн. - заборгованість за основним боргом, 2293,11 грн. - проценти за користування кредитом.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).
Позивачем понесені судові витрати на суму 2270,00 грн. на сплату судового збору, що підтверджується платіжним дорученням, доданим до матеріалів справи.
Враховуючи те, що задоволено 95,00 % позовних вимог (20626,46 грн. від 21705,26 грн. складає 95,00 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в частині судового збору в розмірі 2156,50 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2270,00 грн. х 95,00% / 100).
На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 81-82, 133, 141, 258-259 ЦПК України , суд -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601, місцезнаходження - м. Одеса, вул. Базарна 17 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит №601/8-к від 24.07.2020 року в розмірі 20626,46 грн. (двадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень 46 копійок), яка складається:
18333,35 грн. - заборгованість за основним боргом;
2293,11 грн. - проценти за користування кредитом.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» судові витрати у розмірі 2156,50 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят шість гривень 50 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5Перехідних положень ЦПК України.
СуддяІ. В. Погорєлов