Справа № 495/3086/20
№ провадження 1-кп/495/78/2021
про продовження строку тримання під вартою
"10" вересня 2021 р. м. Білгород - Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:
головуючої - доповідача судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020160240000465 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник в інтересах обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 120201602400000465 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
До суду від прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком до двох місяців, мотивуючи тим, останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто у незакінченому замаху на умисне вбивство. Таким чином, ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 є ризик того, що він: може переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Фактичними обставинами на підставі яких, в ході досудового розслідування, зроблено висновок про наявність вищевказаних ризиків є те, що обвинувачений ОСОБА_3 , є особою, котра раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, є судимою, що знаходить своє підтвердження у вимозі на судимість.
Тобто все вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_3 , після притягнення до кримінальної відповідальності належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та про те, що в будь-який момент здійснить спробу для уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, яке і передбачене за інкриміноване ОСОБА_3 діяння, та продовжить вчиняти умисні злочини.
На підставі вищевикладеного просить суд продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 строком до 60 діб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не погодились із клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, колегія судів дійшла наступного висновку.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа, враховуючи його стан здоров'я, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпілий, свідки, не досліджено письмові докази, колегія судів дійшла висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 369-372, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 08 листопада 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 діб.
Судді: