Справа № 487/5246/20
Провадження № 1-кс/487/4897/21
08.09.2021 року
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на постанову від 30.06.2021 року старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42020160000000620 від 03.07.2020 року-
19.08.2021 року до слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 30.06.2021 року старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42020160000000620 від 03.07.2020 року.
У своїй скарзі скаржник посилається на те, що 30.06.2021року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві винесено постанову про закриття кримінального провадження №42020160000000620 від 03.07.2020 року у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Вважає, що дана постанова є передчасною, оскільки він не був допитаний як потерпілий та слідчим не були проведенні всі необхідні слідчі дії, а тому просив її скасувати.
У судове засідання , призначене в режимі відеоконференції із ДУ «Одеський слідчий ізолятор» особа, за скаргою якої здійснюється судове провадження - ОСОБА_3 не з'явився через відсутність відеозв'язку із ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві в судове засідання не з'явився.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження та представника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального бюро розслідувань , розташованого в м.Миколаєві.
При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України. Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляд справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №42020160000000620 від 03.07.2020 року, слідчий суддя прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів скарги та слідчим суддею встановлено, що прокуратурою Одеської області до ЄРДР внесено відомості та розпочато кримінальне провадження № 42020160000000620 за ч.2 ст.372 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_6 від 18.06.2020 у справі №522/2540/20, № 1-кс/522/2966/20, якою зобов'язано відповідальних осіб прокуратури Одеської області внести до ЄРДР відомості які містяться у заяві ОСОБА_3 від 23.01.2020.
На підставі постанови прокурора прокуратури Одеської області про доручення проведення досудового розслідування від 03.07.2020, проведення досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні доручено слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві.
В подальшому постановою слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_7 від 19.08.2020, кримінальне провадження № 42020160000000620 від 03.07.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.372 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_8 складу такого кримінального правопорушення.
Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.10.2021року постанову від 19.08.2020 слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_7 скасовано та зазначено підстави її скасування.
В подальшому , 30.06.2021року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві винесено постанову про закриття кримінального провадження №42020160000000620 від 03.07.2020 року у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Підставою винесення зазначеної вище постанови стало те, що під час досудового розслідування не встановлено ознак наявності суб'єктивної та об'єктивних сторін злочину. Будь-яких даних, які б вказували на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_8 не встановлено.
Не погоджуючись із постановою слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_7 , ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є передчасною, оскільки він не був допитаний як потерпілий та слідчим не були проведенні всі необхідні слідчі дії.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно із вимогами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні вимоги містить і ч.1 ст. 94 КПК України щодо оцінки слідчим , прокурором кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки дозу достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні в першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Сторона обвинувачення, відповідно до ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Проте, вищевикладені вимоги чинного законодавства слідчим не виконані.
Так, закриваючи кримінальне провадження, слідчий посилався лише на пояснення свідка ОСОБА_8 , якого згідно копії протоколу допиту від 27.03.2020, допитано в іншому кримінальному провадженню № 42020160000000327 від 20.03.2020, в той час, як відомості про кримінальне провадження № 42020160000000620 внесено лише 03.07.2020, що підтверджується наявним в матеріалах кримінального провадження витягом з ЄРДР № 42020160000000620 від 03.07.2020.
Крім того, в даному кримінальному провадженні не допитаний ОСОБА_3 .
Встановлені слідчим суддею вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що постанова слідчого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження від 19.08.2020 року є передчасною, оскільки останнім не повно та не всебічно досліджено всі обставини кримінального провадження, що є підставою для задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 30.06.2021 року старшого слідчого другого слідчого відділу(з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42020160000000620 від 03.07.2020 року - задовольнити.
Постанову від 30.06.2021 року старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Миколаєві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42020160000000620 від 03.07.2020 року скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1