Справа № 148/2263/19
Провадження №2/148/46/21
Іменем України
31 серпня 2021 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійний вимог - Служба у справах дітей Тульчинської районної державної адміністрації, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання права власності на будинок, за участі: позивача - ОСОБА_1 ; представника позивача - ОСОБА_3 ; відповідача - ОСОБА_2 ; представника відповідача - ОСОБА_4 , представника третьої особи - Федорової Ю.В.; свідків - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання права власності на будинок, мотивуючи свої вимоги тим, що починаючи з липня 2016 року вона стала спільно проживати та вести спільне господарство із жителем с. Богданівки Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За період спільного проживання, у них народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в даний час проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
З часом стосунки між сторонами погіршились, спільне проживання стало не можливим і з січня 2019 року позивач припинила проживати з відповідачем та вести з ним спільне господарство, не зважаючи на те, що залишилась проживати з сином у будинку, який вони купили спільно з відповідачем.
Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі у його вихованні не приймає, більш того, подав до суду позовну заяву, у якій просив виселити її з дитиною з вказаного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищевказаний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , придбано 20.01.2017 у ОСОБА_8 за спільні кошти в період спільного проживання позивача з відповідачем та ведення з ним спільного господарства.
Даний будинок, згідно договору купівлі-продажу, оформлено на відповідача ОСОБА_2 .
На придбання будинку позивач взяла кредит в ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 10000 грн. Крім того, нею надано більшу частину коштів на придбання будинку із заробітної плати, яку вона отримувала, працюючи до декретної відпустки в Філії "Переробний комплекс" ТОВ "Вінницька птахофабрика".
У придбаному будинку спільно з відповідачем, зроблено косметичний ремонт, придбано меблі та необхідне обладнання.
Вказані факти свідчать про те, що будинок був придбаний під час спільного проживання та ведення господарства з відповідачем, а тому є спільною власністю, не зважаючи на те, що будинок оформлений на останнього.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 01.07.2016 по 01.01.2019, визнати спільною сумісною власністю житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину даного житлового будинку. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 31-32 т. 1), у якому просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначає, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше, 28.06.2006 він одружився з ОСОБА_9 , з якою проживав у шлюбі протягом дев'яти років. У шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 його дружина ОСОБА_12 померла. Через деякий час він з дітьми переїхав проживати у с. Богданівку Тульчинського району Вінницької області та на початку 2017 року придбав у ОСОБА_8 , згідно договору купівлі-продажу від 20.01.2017, у власність житловий будинок вартістю 11000 грн., за адресою: АДРЕСА_1 . Після придбання будинку, у ньому було зареєстровано його місце проживання та місце проживання дітей.
Вказує, що викладені позивачем у позовній заяві обставини не відповідають дійсності.
Так, позивач зазначила, що вони спільно проживали та вели спільне господарство з липня 2016 року по січень 2019 року, в той час як у Немирівському районному суді Вінницької області перебувала на розгляді справа № 148/2340/18 про усунення перешкод у користуванні будинком, за його позовом, поданим ще в грудні 2018 року, внаслідок того, що на його численні прохання залишити належний йому житловий будинок, позивач відмовлялась.
Також свої позовні вимоги позивач підтверджує довідками Богданівської сільської ради про те, що з липня 2016 року по грудень 2018 року вона проживала зі співмешканцем ОСОБА_2 та про те, що за адресою проживання зареєстрований колишній співмешканець ОСОБА_2 та його діти. Також, у довідці від 10.12.2018 зазначено, що до складу сім'ї відповідача входять син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто, сільський голова, видаючи довідки в один день, чітко вказує періоди ведення спільного господарства, а також час коли особи, що проживають у будинку, стали колишніми співмешканцями, що очевидно свідчить про те, що дані довідки були видані виключно зі слів позивача на її прохання і не відображають дійсних обставин.
Також позивач ставить позовну вимогу про встановлення факту спільного проживання з відповідачем однією сім'єю в період з 01.07.2016 по 01.01.2019, в той час як самостійно приймає рішення про внесення відомостей про батька до актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 сина ОСОБА_7 , зазначивши батьком ОСОБА_13 .
Щодо кредиту позивача в розмірі 10000 грн., про який вона зазначає на обгрунтування своїх вимог, то договір-анкета був оформлений на відкриття зарплатного проекту зі встановленням ліміту овердрафту в розмірі 10900 грн. Тобто, позивач відкрила банківський рахунок для нарахування заробітної плати, а не отримання кредиту на придбання будинку.
Окрім того, не відповідають дійсності твердження позивача, що нею понесено більшу частину витрат на придбання будинку, оскільки будинок було придбано всього за 11000 грн, що на той час становило 400 доларів США, в той час як позивач стверджує, що нею надану більшу частину коштів та ще й взято кредит у банку у розмірі майже повної вартості будинку.
Також відповідач вважає, що покази свідків, зазначених у позовній заяві не можуть підтвердити дійсні обставини, оскільки свідок ОСОБА_6 є матір'ю позивача, а свідок ОСОБА_5 - її близьким другом.
Вказує, що сам факт перебування чи проживання позивача у будинку по АДРЕСА_1 , у певний період не може свідчити про те, що позивач та відповідач у даний період були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Позивач надала суду пояснення про те, що вона з 2016 року, а саме з 1 липня, проживала з відповідачем в с. Богданівка Тульчинського району. За спільні кошти вони придбали будинок с. Богданівка. Перша частина коштів передана у липні 2016 року, а в подальшому в січні 2017 року передано решту коштів. Вони спільно проживали, вели господарство, а потім у них народився син. Будинок коштував три тисячі доларів. Продавцем був Безкоровайний, але вона з ним особисто не була знайома. Передача коштів відбувалась при свідках. Після першої передачі коштів в якості завдатку, господарі будинку дозволили їм проживати у ньому. Потім передали на початку 2017 року другу частину суми і будинок був оформлений на відповідача. Перший раз передано кошти в розмірі 1500 доларів, а другий раз - 2000 доларів. З цих коштів 700 доларів дала вона. В гривнях за будинок в загальному вони заплатили 98 000 грн. В державного нотаріуса були всі разом. В нотаріуса кошти не передавались. З текстом договору купівлі-продажу вона знайома не була. З відповідачем вона проживала приблизно чотири з половиною роки. Потім він знайшов собі іншу жінку.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали.
Відповідач надав суду пояснення, що проживати з позивачем вони почали у січні 2017 року, купували будинок теж у січні за його власні кошти. Будинок коштував 11000 грн. Вони разом проживали до 20.07.2020. Позивач працювала на підприємстві по вирощуванню курей, потім пішла у декретну відпустку. Договір купівлі-продажу оформлявся у державного нотаріуса. Під час оформлення договору був присутній він та власник будинку. Те, що будинок придбано за його власні кошти нічим підтвердити не може. Під час проживання з позивачем, вони спільного господарства не вели. У господарстві була худоба і птиця, за якою дився він, а коли був на роботі - то допомагали дивитись діти. Після придбання будинку, були придбані меблі: ліжко, шафи. Ці меблі придбані за дитячі кошти. Ще було придбано телевізор. Чи брала позивач кредит на придбання будинку він не знає. Коштів на придбання будинку вона не давала. Пральна машина була її. Батьком сина він не записаний.
Представник відповідача пояснив суду, що спірний будинок відповідачем придбано за власні кошти. Те, що позивач та відповідач проживали у даному будинку у певний проміжок часу не свідчить про те, що у них були сімейні відносини, тобто, спільне господарство, спільний бюджет, взаємні права та обов'язки. Доказів того, що позивач витрачала власні кошти на придбання будинку не надано. Посилання позивача на те, що вона взяла кредит на прибання будинку є непідтвердженими, оскільки нею відкрито рахунок у банку на отримання заробітної плати, а не кредиту. Не відомо з яких підстав голова Богданівської сільської ради видав позивачу довідки про її спільне проживання з відповідачем, оскільки ніяких актів обстеження умов проживання чи інших доказів цього не було. Викликані в судове засідання свідки є зацікавленими особами.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Тульчинської районної державної адміністрації в судовому засіданні зазначила, що Служба у справах дітей Тульчинської райдержадміністрації не є учасником справи про встановлення факту спільного проживання осіб однією сім'єю.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є сусідом позивача та відповідача. Він знайомий з позивачем та відповідачем з 2016 року. Відповідач працював механізатором, а позивач на підприємстві по вирощуванню курей, в даний час вона у декретній відпустці. Вони купили будинок, на косметичний ремонт якого просили позичити у нього кошти, і він позичив їм дві тисячі гривень. Вони вели спільне господарство. Позичені гроші позивач йому повернула. Коли саме позивач позичала у нього кошти на будинок не пам'ятає. У будинку, де жили позивач та відповідач, він не був, перебував лише на подвір'ї, коли позивач його просила щось допомогти. Кошти на будинок він позичав ОСОБА_1 , розписки у неї не брав.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що позивач - це її онука. Позивач ОСОБА_1 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 приблизно з 2015 року. Ще з ними проживали його діти. Потім вони у 2016 році купили будинок у с. Богданівка. Їй про це відомо, оскільки онука взяла кредит на купівлю даного будинку. Цей кредит виплачувала вона, бо в онуки не було грошей. Вона виплачувала кредит від імені онуки. Її онука та відповідач тримали гусей, курей, вели господарство. Вона особисто бувала у них вдома, допомагала з маленькою дитиною, в той час коли онука поралась біля худоби. Коли купили будинок, вона давала гроші на будівельні матеріали на добудову до будинку. Також, вона допомагала купувати їм холодильник, пральну машину, продукти харчування. Спільно проживати її онука та відповідач почали приблизно з 2016 року. До купівлі будинку, позивач проживала з нею у м. Тульчині. Вона їм (позивачу та відповідачу) купувала гусей, курей, качок, а позивач те все вигодовувала.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.03.2018 Тульчинським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області (а.с. 7 т. 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_7 . Його батьками записані позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_13 .
Згідно договору купівлі-продажу будинку, укладеного 20.01.2017, відповідач ОСОБА_2 купив у ОСОБА_8 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9 т. 1).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 20.01.2017 (а.с. 10 т. 1), 20.01.2017 за відповідачем зареєстровано право приватної власності на вказаний житловий будинок.
Відповідно до довідки-характеристики Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 47 від 13.02.2019 (а.с. 11 т. 1), позивач ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з липня 2016 року по даний час. По місцю проживання характеризується позитивно. До складу її сім'ї входить син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В погосподарському дворі в АДРЕСА_1 , зареєстровані її колишній співмешканець ОСОБА_2 та його діти ОСОБА_10 , 2006 року народження, і ОСОБА_11 , 2008 року народження. В даний час ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, займається веденням особистого селянського господарства, до декретної відпустки працювала в ТОВ "Вінницька птахофабрика".
Згідно довідки Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 49 від 13.02.2019 (а.с. 12 т. 1), ОСОБА_1 з липня 2016 року по грудень 2018 року фактично без реєстрації проживала в АДРЕСА_1 зі співмешканцем ОСОБА_2 та вела з ним спільне господарство.
Згідно довідки Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 48 від 13.02.2019 (а.с. 13 т. 1), до складу сім'ї ОСОБА_1 входить син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цією ж адресою ( АДРЕСА_1 ) зареєстровані колишній співмешканець ОСОБА_2 та його діти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідок філії "Переробний комплекс" ТОВ "Вінницька птахофабрика" № 158 від 12.03.2018 (а.с. 14 т. 1) та № 959 від 10.05.2019 (а.с. 18-19 т. 1), позивач ОСОБА_1 працює в даному підприємстві підсобним робітником з 01.08.2014. У період з 11.12.2017 по 15.04.2018 перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами. Розмір її доходу за період з січня 2016 року по квітень 2019 року склав 260067,25 грн. (виплачено 218292,21 грн.).
Згідно договору-анкети від 20.10.2016 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи (а.с. 15 т. 1), позивачу ОСОБА_1 відкрито в ПАТ "УкрСиббанк" картковий рахунок на умовах тарифного плану "Кредитна картка" та з режимом поточного рахунку у національній валюті. За п. 3.1.1. договору-анкети, підписанням цього договору клієнт засвідчує своє клопотання про встановлення ліміту овердрафту на картковому рахунку в розмірі 10900 грн.
До позовної заяви позивачем також додано копії титульної сторінки інструкції з пральної машини "Saturn", купленої 28.12.2017 у ФОП ОСОБА_14 (а.с. 16 т. 1) та побутової плити "GRETA", купленої 28.09.2018 (а.с. 17 т. 1).
Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-22 т. 1), вказаний житловий будинок складається з коридору, двох кімнат та кухні. Біля будинку знаходяться господарські будівлі: вхідний майданчик, сарай, погріб, криниця, огорожа.
З наданих відповідачем разом з відзивом на позовну заяву доказів, судом встановлено наступні обставини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 28.06.2006 Ісаївською сільською радою Миколаївського району Одеської області (а.с. 33 т. 1), 28.06.2006 між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб. При реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_15 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 27.10.2006 Покровською сільською радою Любашівського району Одеської області (а.с. 34 т. 1), відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_16 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05.02.2008 Покровською сільською радою Любашівського району Одеської області (а.с. 35 т. 1) - ОСОБА_11 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 21.02.2015 Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Любашівського районного управління юстиції в Одеській області (а.с. 36 т. 1), ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла.
Згідно довідки Богданівської сільської ради № 607 від 10.12.2018 (а.с. 37 т. 1), відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , до складу його сім'ї входять дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витребуваних з Тульчинської державної нотаріальної контори матеріалів договору купівлі - продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 95-120 т. 1), судом встановлено, що даний договір укладено 20.01.2017 між ОСОБА_8 , як продавцем, та відповідачем ОСОБА_2 , як покупцем. Згідно даного договору, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_8 вказаний житловий будинок за 11000 грн. Договір посвідчений державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. 20.01.2017.
В матеріалах договору купівлі-продажу наявна заява відповідача ОСОБА_2 від 20.01.2017, адресована Тульчинській державній нотаріальній конторі (а.с. 97 т. 1), відповідно до якої, він стверджує, що на момент укладення договору у шлюбі не перебуває, після смерті дружини ОСОБА_16 однією сім'єю без реєстрації шлюбу ні з ким не проживає, грошові кошти, що надаються ним на придбання будинку не є суб'єктом спільної сумісної власності подружжя та є його особистою приватною власністю. Підпис на даній заяві посвідчено державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. 20.01.2017.
Згідно постанови Вінницького апеляційного суду від 28.05.2020 (а.с. 180-183 т. 1) рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 24.02.2020 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Тульчинської райдержадміністрації Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні будинком, який належить на праві власності, - скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, на підставі дослідження вищевказаних доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, встановлено наступні обставини справи.
Відповідач з 28.06.2006 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 . За період перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, і в силу ч. 1 ст. 104 СК України, шлюб відповідача з даною особою вважається припиненим.
Син позивача ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . Відповідач зазначає, що відомості про батька дитини записані без його відома та згоди, тобто за вказівкою матері, однак, належних та допустимих доказів зазначеного матеріали справи не містять.
Між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_8 20.01.2017 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого, відповідач купив вказаний житловий будинок за 11000 грн. Договір нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку.
Відомостей про те, що даний договір визнаний недійсним, нікчемним тощо, матеріали справи не містять, а отже, даний договір на день розгляду справи є дійсним.
Право власності відповідача на житловий будинок зареєстровано 20.01.2017.
Відповідач ОСОБА_2 під час укладення вказаного договору підтвердив те, що однією сім'єю без реєстрації шлюбу він ні з ким не проживає, грошові кошти, що надаються ним на придбання будинку, не є суб'єктом спільної сумісної власності подружжя та є його особистою приватною власністю, зазначивши про це у відповідній заяві.
Однак, позивач вважає, що житловий будинок придбано під час її спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2016 по 01.01.2019, а тому даний будинок є спільною власністю і підлягає поділу.
На підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю позивач надає ряд довідок Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 13.02.2019, про те, що вона з липня 2016 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входить син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і за даною адресою зареєстровані відповідач ОСОБА_2 , як колишній співмешканець, та його діти від попереднього шлюбу: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Також позивач надає довідку Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 49 від 13.02.2019 (а.с. 12 т. 1), про те, що вона з липня 2016 року по грудень 2018 року без реєстрації проживала в АДРЕСА_1 зі співмешканцем ОСОБА_2 та вела з ним спільне господарство.
Відповідач заперечує факт спільного проживання з позивачем у вказаний період та на спростування її позиції надає довідку Богданівської сільської ради № 607 від 10.12.2018 (а.с. 37 т. 1), згідно якої, він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , до складу його сім'ї входять дочки від попереднього шлюбу з ОСОБА_16 , - ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 .
Також, судом встановлено, що до декретної відпустки позивач працювала в ТОВ "Вінницька птахофабрика", отримувала стабільний дохід, 20.10.2016 відкрила в ПАТ "УкрСиббанк" картковий рахунок у національній валюті, на якому, відповідно до її клопотання, встановлено кредитний ліміт у розмірі 10900 грн.
Вирішуючи позов в частині встановлення факту спільного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (право спільної сумісної власності).
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 15.08.2019 у справі № 588/350/15, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Як зазначалось вище, позивач, в обгрунтування позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю з відповідачем у період з 01.07.2016 по 01.01.2019 надала довідки Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 13.02.2019 (а.с. 11, 13 т. 1).
Відповідно до даних довідок, вона з липня 2016 року проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входили на той час син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її проживання зареєстровані також відповідач ОСОБА_2 , як колишній співмешканець, та його діти від попереднього шлюбу: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Разом з тим, суд вважає, що вказані довідки факту спільного проживання сторін однією сім'єю не підтверджують.
Окрім вказаних довідок, позивачем надано також довідку Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 49 від 13.02.2019 (а.с. 12 т. 1), про те, що вона з липня 2016 року по грудень 2018 року без реєстрації проживала в АДРЕСА_1 зі співмешканцем ОСОБА_2 та вела з ним спільне господарство.
Суд вважає дану довідку належним, однак, недостатнім доказом для встановлення зазначеного факту.
Так, дана довідка слугувала б достатнім доказом у сукупності з іншими письмовими доказами, що підведжували б вказаний факт, такими як відомості з погосподарських книг, акти обстеження умов проживання тощо.
Разом з тим, інших належних та допустимих доказів позивачем не надано.
Надані позивачем копії титульної сторінки інструкції з пральної машини "Saturn", купленої 28.12.2017 у ФОП ОСОБА_14 (а.с. 16 т. 1) та побутової плити "GRETA", купленої 28.09.2018 (а.с. 17 т. 1) суд також вважає недостатніми доказами ведення спільного господарства та придбання майна в інтересах сім'ї.
Не вважає суд і покази свідків належними доказами факту спільного проживання сторін однією сім'єю, оскільки свідок ОСОБА_5 , хоч і стверджував що сторони проживали однією сім'єю, однак особисто їх будинок ніколи не відвідував, перебував лише кілька разів на подвір'ї протягом незначного проміжку часу і, відповідно, не міг особисто пересвідчитись у наявності сімейних відносин між сторонами, в зв'язку з чим суд відноситься критично до його показів. Свідок ОСОБА_6 є бабою позивача, а тому є заінтересованою особою, що дає суду підстави відноситись критично і до її показів.
Інших доказів, що підтверджували б проживання позивача з відповідачем однією сім'єю у зазначений нею період, а саме: доказів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, побуту, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків тощо, позивачем не надано.
Одна лише довідка Богданівської сільської ради № 49 від 13.02.2019 (а.с. 11 т. 1) не є достатнім доказом проживання сторін однією сім'єю.
В свою чергу, проживання сторін у зазначений позивачем період за однією адресою ще не свідчить про їх спільне проживання як однієї сім'ї.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недостатність наданих позивачем доказів для встановлення факту спільного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 01.07.2016 по 01.01.2019, а тому позов в цій частині є недоведеним та задоволенню не підлягає.
Як зазначалось вище, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині встановлення факту спільного проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.07.2016 по 01.01.2019, позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який придбано 20.01.2017, тобто у зазначений позивачем період, та, відповідно, визнання за нею права власності на 1/2 частину даного будинку, задоволенню не підлягають.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати - судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (а.с. 1 т. 1) не відшкодовуються, залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 21, ч. 1 ст. 36, 74 СК України, ст. 15, 376 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 01.07.2016 по 01.01.2019, визнання спільною сумісною власністю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину даного житлового будинку, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.09.2021.
Суддя: