09 вересня 2021 року м. Чернівці
Справа № 717/1012/20
Провадження №22-ц/822/900/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І.М.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар - Скрипка С.В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Туржанський В.В.,
ОСОБА_1 у липні 2021 року звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця Коломійця В.К. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна.
Посилалася на те, що постановою від 29 січня 2021 року відкрито виконавче провадження №64323304 з примусового виконання виконавчого листа №717/1012/20, виданого Кельменецьким районним судом Чернівецької області 15 січня 2021 року про стягнення з неї на користь АТ „Державний ощадний банк України” 1 321 619,28 грн заборгованості за кредитним договором та 9 912,15 грн відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору.
Зазначала, що ознайомившись 25 червня 2021 року із звітом №51/21 від 24 червня 2021 року суб'єкта оціночної діяльності щодо визначення вартості майна, їй стало відомо про порушення її прав. За даним звітом ринкова вартість об'єкту оцінки без врахування ПДВ: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 становить 1 780 206 грн, земельної ділянки за цією ж адресою - 162 715 грн.
Вважає, що зазначена оцінка проведена з грубим порушенням законодавства, а саме звіт надано через три місяці з дати укладення договору з приватним виконавцем, що є порушенням ч.3 ст. 20 Закону України „Пр виконавче провадження”, приватний виконавець на забезпечив оцінювачам доступ до об'єкту оцінки, що призвело до заниження дійсної його вартості, оцінювач особисто не проводив огляд об'єкта оцінки. Згідно з рецензією від 02 липня 2021 року звіт про оцінку майна №51/21 не повністю відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна і не може бути використаний відповідно до мети оцінки. Оцінка вартості житлового будинку та земельної ділянки є заниженою та не відповідає ринковій вартості.
Просила визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломійця В.К. щодо оцінки майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №64323304 та прийняття ним як замовником звіту №51/21 від 24 червня 2021 року суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТзОВ „ОЦІНКА-ІНФОРМ”, як виконавця, про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою за ринковою вартістю без врахування ПДВ в сумі 1 942 921 грн. Зобов'язати приватного виконавця Коломійця В.К. повторно здійснити оцінку майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №64323304 з дотриманням вимог ст. 57 ЗУ „Про виконавче провадження”.
Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Коломійця В.К. задоволено частково.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця Коломійця В.К. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він розташований кадастровий номер 7310136900:11:001:0059, відповідно до звіту про оцінку майна №51/21 від 24 червня 2021 року ТзОВ „ОЦІНКА-ІНФОРМ”.
Зобов'язано приватного виконавця Коломійця В.К. усунути порушення шляхом проведення повторної оцінки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій він розташований, кадастровий номер 7310136900:11:001:0059.
Не погоджуючись з ухвалою суду, АТ «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволених вимог скаржника та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді скарги не було залучено боржника ОСОБА_2 , який є позичальником по кредитному договору.
Звіт про оцінку нерухомого майна №51/21 від 24 червня 2021 року виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Оцінка-Інформ» є обґрунтованим та здійснений належним чином.
Звіт про оцінку майна №49-ng-07-21 від 02 липня 2021 року є необ'єктивним, виконаний з багаточисленними порушеннями та не може бути доказом при розгляді даної справи.
Необґрунтованими є твердження скаржника, що здійснення оцінки без огляду та обстеження технічного стану майна призвели до зниження вартості об'єкта оцінки.
На апеляційну скаргу представник скаржника ОСОБА_3 подала відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Зазначає, що суд обґрунтовано і законно прийшов до висновку, що під час проведення оцінки нерухомого майна боржника ОСОБА_1 було порушено вимоги пунктів 50, 52 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що призвело до зниження вартості об'єкта оцінки, а приватний виконавець Коломієць В.К. у порушення норм чинного законодавства, прийнявши звіт №51/21 від 24 червня 2021 року суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оцінка-Інформ» з явними недоліками без зауважень, використав його для визначення вартості арештованого майна, а тому ці його дії є неправомірними.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково скаргу на дії приватного виконавця щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що із змісту звіту про оцінку майна від 24 червня 2021 року вбачається, що оцінювач особисто не оглядав об'єкт оцінки, прийняв до уваги фотоматеріали. Суб'єктом оцінки без належного обгрунтування, без огляду нерухомого майна, зазначено про наявність ознак зносу у житловому будинку, який складає 10%.
Під час проведення оцінки було порушено вимоги п.п.50, 52 Національного стандарту № 1 „Загальні положення оцінки майна й майнових прав”, затвердженого Постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, що призвело до зниження вартості об'єкта оцінки.
Виконавець мав можливість направити суб'єкту оціночної діяльності свої зауваження до звіту та вимагати виправлення недоліків або письмових роз'яснень.
Звіт про оцінку майна від 24 червня 2021 року був прийнятий без зауважень та використаний для визначення вартості арештованого майна, в той час, як наявні підстави для висновку про його невідповідність вимогам законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що постановою приватного виконавця Коломійця В.К. від 29 січня 2021 року відкрито виконавче провадження №64323304 з виконання виконавчого листа №717/1012/20, виданого Кельменецьким районним судом 15 січня 2021 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на користь ПАТ „Державний ощадний банк України” 1 321 619,28 грн заборгованості за кредитним договором, та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ „Державний ощадний банк України” по 9 912,15 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених по сплаті судового збору.
У постанові про відкриття виконавчого провадження боржником зазначена лише ОСОБА_1
29 січня 2021 року приватний виконавець Коломієць В.К. виніс постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця Коломійця В.К. від 26 лютого 2021 року описано і накладено арешт на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований кадастровий номер 7310136900:11:001:0059. Сторонам виконавчого провадження або заставодержателю роз'яснено можливість у 10-денний строк з дня прийняття постанови досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити про це виконавця. Постанова містить підпис представника стягувача.
Постановою приватного виконавця Коломійця В.К. від 02 березня 2021 року призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ТзОВ „ОЦІНКА-ІНФОРМ”, яке має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №607/20, виданий Фондом державного майна України 14 липня 2020 року, строком дії до 14 липня 2023 року.
Суб'єкту оціночної діяльності суб'єкту господарювання ТзОВ „ОЦІНКА-ІНФОРМ” постановлено надати звіт про оцінку майна, попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
24 червня 2021 року ТзОВ „ОЦІНКА-ІНФОРМ” складено звіт про оцінку майна №51/21, згідно з яким ринкова вартість, без врахування ПДВ, нерухомого майна: земельної ділянки кадастровий номер 7310136900:11:001:0059 та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 1 942 921 грн.
Приватний виконавець Коломієць В.К. прийняв звіт суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з рецензією, складеною суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 02 липня 2021 року, звіт про оцінку майна №51/21 не повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та не може бути використаний відповідно до мети оцінки, а саме від вартості, яка визначається у звіті про оцінку майна, мета оцінки, умови використання результатів оцінки, не відповідають особливостям об'єкта оцінки, нормативно - правовим актам, вихідні дані та іншу інформацію, необхідні для оцінки майна, оцінювачем зібрано не в повному обсязі і їх обсягу недостатньо для здійснення об'єктивної оцінки майна.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами частини першої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності.
За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В силу пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
В свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов'язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності.
Вищезазначене узгоджується із правовим висновком викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц.
Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації на зазначене майно для проведення оцінки. Отже підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).
За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
У матеріалах справи відсутні докази того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки, а отже оцінювач не мав вільного доступу до об'єктів дослідження, що не могло не вплинути на об'єктивність та повноту оцінки їх вартості.
Надаючи оцінку звіту щодо вартості майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , складеного ТОВ «Оцінка-Інформ» від 24 червня 2021 року, суд першої інстанції правильно вказав, що із змісту звіту про оцінку майна вбачається, що оцінювач особисто не оглядав об'єкт оцінки, прийняв до уваги фотоматеріали. Суб'єктом оцінки без належного обґрунтування, без огляду нерухомого майна, зазначено про те, що наявність ознак зносу у житловому будинку, який складає 10%, чим порушив вимоги Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майнових прав» та Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», що суттєво вплинуло на достовірність оцінки.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 1323/5992/2012.
На підтвердження факту заниженої вартості предмету оцінки, заявником ОСОБА_1 надано звіт про оцінку майна №49-ng-07-21 від 02 липня 2021 року, згідно з яким вартість будинку та земельної ділянки становить 4 603 179 грн, а не 1 942 921 грн, як зазначено у звіті про оцінку майна №51/21 від 24 червня 2021 року.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання незаконними дій приватного виконавця щодо визначення вартості арештованого майна, що належить ОСОБА_1 , оскільки реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.
Доводи апеляційної скарги щодо незалучення до розгляду скарги боржника ОСОБА_2 , який є позичальником по кредитному договору, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки скарга подана боржником ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Коломійця В.К. в рамках виконавчого провадження №64323304 від 29 січня 2021 року, в якому ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження, а тому немає жодних підстав для його залучення до розгляду цієї скарги.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Судове рішення постановлене відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.
Ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 10 вересня 2021 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк