Провадження № 22-ц/803/8316/21 Справа № 199/505/21 Суддя у 1-й інстанції - Богун О. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
09 вересня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2021 року про зупинення провадження
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2021 року зупинено провадження у справі.
Не погодившись з такою ухвалою, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість зупинення провадження у справі, з огляду на положення частини 2 статті 252 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції посилався на положення пункту 6 статті 251 ЦПК.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Дійсно, положеннями статті 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд може зупинити провадження у справі.
Зокрема пунктом 6 частиною 1 ст. 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Разом з цим, відповідно до положень частини 2 статті 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.
Таким чином, наведена норма закону містить пряму заборону суду зупиняти провадження у справі про стягнення аліментів за наявності нерозглянутого спору про батьківство.
На зазначене вище,суд першої інстанції уваги не звернув, прийшов до помилкового висновку щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оспорювання батьківства.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Окрім того, що зупиняючи провадження у справі про стягнення аліментів до вирішення спору про батьківство, суд порушив положення частини 2 статті 252 ЦПК України, також суд першої інстанції не врахував норми закону, якими визначено строки розгляду справи, внаслідок чого зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження є помилковою та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 369, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2021 року про зупинення провадження - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова