Справа № 953/16362/21
н/п 2-о/953/203/21
(про відмову у відкритті провадження)
"09" вересня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), відповідач - ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_2 ), треті особи - ОСОБА_3 (місцеперебування: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з померлим ОСОБА_5 ,-
Заявник звернулась до суду з вказаною позовною заявою, яка була зареєстрована в порядку окремого провадження, в якій заявник просить признати, що заявник проживала однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з померлим ОСОБА_5 з 26.12.2012 року по 08.08.2018р.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає обєктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права повязано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Тобто, в порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише
встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З огляду на це, вбачається, що процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту заяви та поданих до неї документів вбачається спір про право, оскільки існують спори щодо майна померлого, про що зазначає сама заявник в своїй заяві.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно з пунктами 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Отже, наявність іншого спадкоємця, який претендує на спадщину, що відкрилася у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 свідчить про можливий спір про право, оскільки одним із критеріїв наявності спору про право у справах окремого провадження є можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість розгляду заяви, яка надійшла до провадження судді саме у порядку окремого провадження, а не позовного, оскільки з даних обставин вбачається спір про право.
Враховуючи викладене, суд відмовляє заявникові у відкритті провадження за вказаною заявою за наведених вище підстав, та роз'яснює право на звернення до суду в позовному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 315 ЦПК України, суддя,-
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), відповідач - ОСОБА_2 (місцеперебування: АДРЕСА_2 ), треті особи - ОСОБА_3 (місцеперебування: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місцеперебування: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з померлим ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 09 вересня 2021 року.
Суддя Г.А. ЗУБ