Справа № 206/3974/21
Провадження № 2-о/206/606/21
07.09.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
присяжні Барановська О.О.
Биков Р.В.
за участю: секретаря судового засідання Резніченко Я.М.
прокурора Путрова А.В.
представника заявника - лікаря-психіатра Новостройної Т.О.
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку,
Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначив, що 04.09.2021 ОСОБА_1 була госпіталізована до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу (діагноз): шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром.
Лікар-психіатр Новостройна Т.О. в судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що ОСОБА_1 за декілька днів до госпіталізації стала агресивною, свариться із сусідами, блукає по місту, прийшла до школи і побила вчительку своєї дитини, ходить з дітьми на цвинтар, була виписана з лікарні за рішенням суду. Просить задовольнити заяву.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву, вважав, що ОСОБА_1 треба госпіталізувати для безпеки дітей.
Особа, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що після того, як її виписали з лікарні, мати телефонувала до суду вдень і вночі та просила, щоб її поклали до лікарні, тому що їй заповіт залишив батько, а мати хоче забрати в неї все майно і гроші. Вчительку вона не била, ходила до школи, тому що її дитині занижують оцінки. Поліція приїхала, тому що вони побились з мамою, остання хотіла її вбити. Хоче повернутися до дітей.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів. При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
У судовому засіданні було встановлено, що 04.09.2021 ОСОБА_1 була госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» за направленням лікаря Локатош, лікарні КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого становить небезпеку для себе та оточуючих, є безпорадною і не може самостійно задовольняти основні життєві потреби.
При обстеженні психічного стану ОСОБА_1 в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що хвора багатомовна, мова по типу монологу, легко збуджується, стає агресивною, негативістична до оточуючих, погрожує розправою, емоційні реакції не адекватні до ситуації, настрій не стійкий. Відомо, що останній місяць поводить себе неадекватно. Говорить, що не неї впливає матір, постійно повторює «я не відьма». Кричить на дітей, йде з дому в незрозумілому напрямку. Наявність слухових, зорових розладів сприйняття заперечує, однак поведінкою виявляє їх наявність. Мислення розірване, висловлює маячні ідеї релігійного, побітового змісту, відносин. В день госпіталізації вдарила матір по голові битою, після чого матір викликала наряд чергової поліції.
ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз: шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром.
Відповідно до заяви матері ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначено, що її донька знаходиться на обліку в лікаря-психіатра та у неї відбуваються систематичні загострення хвороби, які супроводжуються агресивною, нездоровою поведінкою, погрозами життю та здоров'ю матері, дітей ОСОБА_1 та сусідам. Вона періодично проходить лікування в лікарні, але через не зрозумілі причини, лікування проходить не в повному обсязі, внаслідок чого після її виписки, її стан здоров'я не покращується. ОСОБА_2 просила госпіталізувати її доньку у стаціонарне відділення з метою проведення повного кваліфікованого лікування.
Також, відповідно до заяви сусідів ОСОБА_1 зазначено, що вони просять покласти на лікування їх сусідку, оскільки наразі в неї загострення стану, що викликає в неї агресію до сусідів, а також до її матері. Вона свариться нецензурною лайкою, ображає свою матір, ходить з бітою під вікнами та погрожує оточуючим.
Окрім заяви матері та сусідів ОСОБА_1 , до матеріалів справи долучено рапорт працівника поліції, в якому зазначено, що остання бітою вдарила по голові свою матір ОСОБА_2 , поводить себе агресивно та потребує лікування.
Лікар-психіатр підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.
За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару без її усвідомленої згоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 27 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 57-60, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України, суд -
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про надання ОСОБА_1 у психіатричної допомоги в примусовому порядку - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про госпіталізацію у примусовому порядку.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 09.09.2021.
Головуючий суддя: К.С. Маштак
Присяжні: О.О.Барановська
Р.В.Биков