Справа № 210/3400/21
Провадження № 2-а/210/27/21
іменем України
"02" вересня 2021 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гусакової Ірини Олександрівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
23 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом, в уточненій редакції якого від 15.07.2021 року просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН № 4362246 від 17.06.2021р., винесену інспектором батальйону № 1 роти № 2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Гусаковою І.О.; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно нього закрити за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказує на те, що 17.06.2021р. приблизно о 08.44год. рухався по вул. Курчатова в м. Кривий Ріг, де за перехрестям з вул. Спаською був зупинений співробітниками патрульної поліції і відносно нього було складено постанову серія ЕАН №4362246 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП. Проте, він не згоден із зазначеними діями співробітника патрульної поліції та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, а постанову про накладення адміністративного стягнення неправомірною. Так, в постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що 17.06.2021р. о 08.44год. на перехресті вул. Спаська та вул. Курчатова водій, керуючи транспортним засобом по другорядній дорозі не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі. Він дійсно рухався на автомобілі «Chery Beat» по вул. Курчатова в м. Кривий Ріг та під'їхав до перехрестя з вул. Спаською з другорядної дороги, проте перед виїздом на перехрестя надав перевагу транспортним засобам, які рухались по головній дорозі, в тому числі автомобілю патрульної поліції. Крім того, на місці зупинки він вимагав від співробітників патрульної поліції надати йому можливість ознайомитись із доказами у справі, а саме із відеозаписом нібито скоєного ним порушення. На що отримав відповідь від співробітника патрульної поліції, що він зможе ознайомитись із доказами у суді в разі, якщо буду оскаржувати постанову про накладення адміністративного стягнення, що є процесуальним порушенням з боку співробітників патрульної поліції та підставою скасування оскаржуваної постанови. Вважає, що відсутні будь-які докази його провини, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, тому звернувся до суду з цим позовом. Враховуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справ з викликом сторін не заявлялося.
Відповідач - інспектор батальйону №1 роти №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гусакова І.О. про перебування адміністративного позову в провадженні суду повідомлена, правом надання відзиву на позов не скористалася.
Відповідач - Департамент патрульної поліції надав відзив на позов, в якому позов не визнав, пояснив, що інспектором патрульної поліції під час патрулювання 17 червня 2021р. у м. Кривому Розі на перехресті вул. Спаська та вул. Курчатова був помічений транспортний засіб «Чери beat» з н.з. НОМЕР_1 (яким керував позивач), водій якого, рухаючись на другорядній дорозі по вул. Курчатова, не надав перевагу у русі службовому авто, який рухався по головній дорозі. Після того, як були помічені ознаки того, що позивач ОСОБА_1 порушив ПДР останній був зупинений, інспектор патрульної поліції підійшла до автомобіля, яким керував позивач, представилася згідно з п.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», після чого згідно з п.1.1 та п.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», позивачу було повідомлено про причину зупинки. Було надано вимогу пред'явити водійське посвідчення реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. Переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані, перейшла до розгляду справи. Під час розгляду справи позивачем було надано пояснення, що позивач не порушив ПДР оскільки рухався повільно, але швидкість руху у даному випадку немає жодного значення оскільки позивач взагалі повинен був зупинитися та дати дорогу транспортним засобам, які рухалися по головній дорозі чого останнім зроблено не було. Під час розгляду справи від позивача жодних клопотань не надходило. Після з'ясування усіх фактичних даних інспектором ПП було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме порушення правил проїзду перехресть, вчинюване позивачем, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, ІПП було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4362246 від 17.06.2021 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів пре адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 № 1395 та КУпАП. Відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що позивачем надавалося клопотання ознайомитись з матеріалами справи, яке було відхилено. Дане твердження не відповідає дійсності оскільки під час розгляду справи позивач з жодними клопотаннями не звертався та взагалі визнав факт правопорушення, а саме, що не надав переваги у русі службовому транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, але вважає це не суттєвим правопорушення, оскільки він рухався повільно. Щодо того , що в матеріалах справи начебто відсутні докази провини позивача, дані доводи спростовуються відеозаписом з бодікамери та автомобільного відеореєстратора, з яких чітко вбачається факт правопорушення та які були зазначені безпосередньо у постанові. Просив у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.06.2021 року о 08:44 годині ОСОБА_1 на перехресті вул. Спаська та вул. Курчатова, керуючи транспортним засобом «CHERY BEAT», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п.16.11 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на відео реєстратор «Xiaomi», бодікамеру АЕ000147. Відповідачем - інспектором батальйону №1 роти №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гусаковою І.О. винесено постанову серії ЕАН №4362246 від 17 червня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень у дохід держави (а.с.3).
Згідно ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП. Частина друга ст.258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ч.2 ст.122 КУпАП). Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо встановленого порушення.
Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.2 ст.122 КУпАП.
Оскільки позивачем на думку відповідача було вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
В рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначено, що положення ч.1 ст.276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч.1, 2 ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.258 КУпАП передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місця його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Після рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року, 14 липня 2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст.258 КУпАП внесені зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною. Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст.122 КУпАП). Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.2 ст.122 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме: фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач заперечує правомірність накладення адміністративного стягнення, заперечує наявність в його діях правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, але відповідач у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, отримавши позовні матеріали, доказів протилежного не надав.
Так, диск наданий відповідачем містить три файли, один з яких «video-2021-08-11_11-15-57» не відкривається. Інші два файл з записами з бодікамери не місять фіксації самого правопорушення, а починаються з фіксації виходу водія з автомобіля, який зупинився та містять запис розгляду правопорушення та прийняття відповідного рішення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.1.1 ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Будь-які докази вчинення позивачем порушення п.16.11 ПДР України в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, згідно вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
З правової норми ст.77 КАС України вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина 7 цієї ж статті передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 454 грн. 00 коп. за подання позовної справи ОСОБА_1 (а.с. 1).
Оскільки позов задоволено, при цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - Департаменту патрульної поліції, який є юридичною особою, працівником якої складено оскаржувану постанову, на користь позивача витрати в розмірі 454,00 грн., понесені ним у зв'язку зі сплатою судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 243, 244, 245, 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гусакової Ірини Олександрівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН № 4362246 від 17.06.2021р., винесену інспектором батальйону № 1 роти № 2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Гусаковою Іриною Олександрівною.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ40108646), за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), судовий збір у сумі 454 травня (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до пп. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Копію рішення невідкладно направити учасникам справи.
Суддя: Н. Ю. Вікторович