Справа № 932/2559/20
Провадження № 1-кс/932/3340/21
28 серпня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про зняття арешту з майна, -
05.08.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, а саме арешту, який накладений в частині земельних ділянок з кадастровими номерами № 1210100000:03:237:0074; № 1210100000:03:237:0073; № 1210100000:03:237:0072, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання розподілено для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання заявник вказує, що 20 березня 2020 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на земельні ділянки, в тому числі на земельні ділянки з кадастровими номерами № 1210100000:03:237:0074; № 1210100000:03:237:0073; № 1210100000:03:237:0072, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувають у фактичному користуванні гр. ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження № 42019041440000062 від 08.11.2019 року, в межах якого накладався арешт на цю земельну ділянку, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Беручи до уваги, що слідчий у постанові про закриття кримінального провадження не вправі вирішувати питання про скасування арешту, а також те, що арешт цього майна порушує права заявника на оформлення земельної ділянки та можливість користуватися та володіти цим майном, ОСОБА_4 прохає скасувати арешт, накладений на земельні ділянки з кадастровими номерами № 1210100000:03:237:0074; № 1210100000:03:237:0073; № 1210100000:03:237:0072.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та постанову про закриття кримінального провадження № 42019041440000062 від 21.04.2021 року.
Заслухавши пояснення представника власника майна, вивчивши клопотання, перевіривши наявність правових підстав для скасування арешту майна, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, навіть тимчасове вилучення об'єктів власності є позбавленням володільця майна можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що вилучення та утримання у будь-якої особи належного їй на законних підставах майна у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправними.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
За положеннями ст. 2 КПК України, до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За приписами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Процесуальні норми чинного КПК України не наділяють слідчого повноваженнями самостійно вирішувати питання щодо права володіння, користування чи розпорядження майном, без відповідного судового контролю.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2020 року було накладено арешт на низку земельних ділянок (всього близько 480), які незаконно вибули з власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Ці земельні ділянки були предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42019041440000062 від 08.11.2019 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України.
03.12.2019 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України.
Постановою від 21.04.2021 року кримінальне провадження № 42019041440000062 від 08.11.2019 року закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає. Отже, строк досудового розслідування є присічним та поновленню не підлягає, що зумовлює остаточну неможливість поновлення даного кримінального провадження, навіть за наявності негативних наслідків та не досягнення завдань кримінального провадження.
Приймаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження закрито, строк досудового розслідування закінчився та поновленню не підлягає, вважаю, що на момент розгляду даного клопотання необхідність в арешті земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:825:1036, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відпала, що є підставою для скасування арешту майна. З тих підстав, що кримінальне провадження закрито, тобто досудове розслідування завершено без передання обвинувального акту до суду, вказане майно підлягає звільненню з під-арешту.
Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц, якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року.
Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).
Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а кримінальне провадження закрив своєю постановою слідчий, прокурор, дізнавач, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що арешт майна обмежує права щодо володіння, користування та розпорядження майном, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт на майно, і за таких обставин, вказане клопотання необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про зняття арешту з майна, задовольнити.
Арешт накладений Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2020 року по справі № 932/2559/20, провадження 1-кс/932/1766/20 в частині земельних ділянок з кадастровими номерами № 1210100000:03:237:0074, № 1210100000:03:237:0073, № 1210100000:03:237:0072, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1