Справа № 524/7343/20 Номер провадження 11-кп/814/1026/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12020170090002707 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 06 серпня 2021 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, громадянину України, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимому, останній раз:
25.09.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України на 4 роки 7 місяців позбавлення волі, звільнений 04.10.2019 по відбуттю строку покарання,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 04.10.2021 включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він 14.09.2020 о 20.30 год повторно за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , біля під'їзду № 2 по АДРЕСА_2 , покликали до себе малолітнього ОСОБА_10 , після чого умисно ОСОБА_9 , дістав з кишені ніж та приставив його до шиї потерпілого з правої сторони, а ОСОБА_7 з ОСОБА_8 взяли ОСОБА_10 під руки, витягли з карманів шортів потерпілого ключі від квартири і мобільний телефон «Huawei» та шляхом ривку заволоділи срібним ланцюжком з хрестиком, який знаходився на шиї потерпілого. На тілі ОСОБА_10 було виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на правій бічній поверхні шиї.
В подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 понесли ОСОБА_10 до квартири АДРЕСА_3 , де тимчасово проживав потерпілий та шляхом застосування погроз життю примусили ОСОБА_10 відкрити двері під'їзду, а потім двері квартири, та незаконно проникли до вказаної квартири, звідки відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 11000 євро, 4700 доларів США, мобільним телефоном «Айфон 5S», фітнес браслетом чорного кольору, навушниками чорного кольору, колекційним ножем - бабочка. З викраденим з місця вчинення злочину зникли. Загальна сума викраденого, у тому числі в перерахунок на національну валюту, становить 499877,51, що є великим розміром.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства небезпечного для здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства, поєднаного з проникненням у житло, у великих розмірах.
Продовжуючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував своє рішення тим, що він неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відсутністю постійного місця проживання та роботи, розлучений, тобто не має міцних соціальних зв'язків; суспільну небезпечність, конкретні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються, особу обвинуваченого; те, що під час допиту потерпілих він висловлював погрози у їх бік, що вказує на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились. Тому суд дійшов висновку, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим вище ризикам.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, ухвалити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання.
Свої апеляційні вимоги мотивував тим, що від час ухвалення рішення суд не врахував стан здоров'я ОСОБА_7 , який хворіє на туберкульоз, та відповідно до документів, йому необхідно отримати контрольоване лікування новими протитуберкульозними препаратами при закладі МОЗ.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12020170090002707 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. В судовому засіданні 06 серпня 2021 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 04.10.2021 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість злочину, інкримінованого ОСОБА_7 , який є тяжким, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, суд дійшов висновку про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки ОСОБА_7 обгрунтовано обвинувачується у відкритому заволодінні чужим майном, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства небезпечного для здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства, поєднаного з проникненням у житло, у великих розмірах, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, в даному провадженні судовий розгляд не завершено, обвинувачений погрожував потерпілим.
Окрім цього, обвинувачений розлучений, офіційно не працевлаштований, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про наявність у обвинуваченого захворювання колегія суддів враховує. Проте в матеріалах справи відсутні та захисником не надані докази, що наявне у обвинуваченого захворювання перешкоджає утриманню його під вартою.
Тобто, обвинуваченим та захисником не наведено переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 392, 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 06 серпня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4