Єдиний унікальний № 946/4374/21
Провадження № 1-кп/946/502/21
Іменем України
09 вересня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12020160150001255, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Виноградне Болградського району Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого за наймом, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.304 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Виноградне Болградського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не навчається, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинуваченіОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законна представниця неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , законні представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Представники служби у справах дітей, уповноваженого підрозділу органів Національної поліції та уповноваженого органу з питань пробації у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується розписками про отримання повідомлень. За змістом ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст.496, ч. 1 ст. 500 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) участь представників служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органу Національної поліції не є обов'язковою, а відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1. ОСОБА_3 , усвідомлюючи неповнолітній вік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запропонував останньому вчинити викрадення майна, та шляхом психічного впливу, а саме користуючись різницею у віці, посилаючись на наявність між ними дружніх стосунків, можливості збагачення за рахунок чужого майна, переконав ОСОБА_4 прийняти участь у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Після чого, 28 листопада 2020 року біля 20:00 години, точного часу не встановлено, повнолітній ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з неповнолітнім ОСОБА_4 , знаходячись біля магазину «Стінол», який розташований по пр. Миру в м.Ізмаїл Одеської області, побачили в руках у неповнолітнього ОСОБА_10 мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy S8» вартістю 4350 гривень, яким і вирішили заволодіти.Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, діючи умисно, спільно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення шляхом відкритого заволодіння чужим майном, підійшли до неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направив предмет, схожий на пістолет на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і, погрожуючи здійснити постріл по ногам потерпілих, наказав ОСОБА_10 віддати свій мобільний телефон. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не сприйняли погрозу ОСОБА_3 , як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, оскільки зрозуміли що предмет, схожий на пістолет, є запальничкою та ОСОБА_10 відмовився віддавати мобільний телефон.Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили спробу обшукати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою виявлення та заволодіння матеріальними цінностями останніх шляхом перевірки кишень одягу потерпілих, на що потерпілі здійснили супротив. ОСОБА_3 наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в область обличчя, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носу справа, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, у свою чергу, ОСОБА_4 , тримаючи за комір куртки ОСОБА_10 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна на бічній поверхні шиї зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_10 вдалося вирвати комір своєї куртки з рук ОСОБА_4 , після чого потерпілий відразу почав тікати від нападників, в цей же час, ОСОБА_9 побіг в іншу сторону, з метою втечі від нападників.Переслідувати потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нападники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились та залишили місце події.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи спільно, з прямим умислом, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Внаслідок кримінально протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 могло бути заподіяно матеріальні збитки у сумі 4350 гривень.
2.Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК, а саме незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_3 своїми діями також вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 304 КК, а саме втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність.
Статті (частини статей) КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені
1.Кримінальний кодекс України
«Стаття 15. Замах на кримінальне правопорушення
1. Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
…
3. Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.»
«Стаття 186. Грабіж
1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -
…
2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.»
«Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність
1. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
3.Обставини вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч.3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_13 , потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та дослідженням документів, що стосуються їх осіб, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
4.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким вони з ОСОБА_4 намагались заволоділи, та пояснив, що у кінці 2020 року, точну дату не пам'ятає, у вечірній час, вони з неповнолітнім ОСОБА_4 гуляли по АДРЕСА_4 . Вони побачили двох підлітків, вирішили попросити у них цигарки, на що їм відповіли, що цигарок немає, тоді він дістав запальничку, схожу на пістолет, та попросив у одного з підлітків мобільний телефон, але вони йому відмовили, тоді він застосував спробу обшукати кармани потерпілого, але він чинив опір, тоді він наніс йому удар, а другий втік. ОСОБА_4 наздогнав другого потерпілого, а чи наносив йому удари, він не бачив. Потерпілі почали кликати на допомогу, тоді вони їх залишили та пішли. Саме він запропонував ОСОБА_4 так вчинити, при цьому ОСОБА_4 сумнівався.
5.Обвинувачений ОСОБА_4 також повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, пояснивши, що у кінці 2020 року, ввечері, вони з ОСОБА_3 гуляли та побачили потерпілих. ОСОБА_3 запропонував йому підійти до них та взяти телефон. Коли вони підійшли, ОСОБА_3 попросив у потерпілих цигарки, на що вони відповіли, що у них немає, тоді ОСОБА_3 попросив телефон, але вони відмовилися його надавати. Після цього ОСОБА_3 дістав запальничку у вигляді пістолету та почав вимагати віддати йому телефон та вдарив одного з потерпілих, а інший втік. Він догнав потерпілого, що втік, та схопив його за комір куртки, але він вирвався. Після цього потерпілі втекли, а вони пішли з того місця. Якби б ОСОБА_3 не пропонував йому, то він так ніколи б сам не вчинив.
6.Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надали такі ж пояснення, що і обвинувачені.
7.Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені ними кримінальних правопорушень та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК, а саме як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_3 також і за ч. 1 ст. 304 КК, а саме як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
8.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.
9.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
10.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинувачених.
Мотиви призначення покарання
11.При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 - 67, 68 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
12.Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили умисні тяжкі злочини. При цьому, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив злочин внаслідок втягнення його у протиправну діяльність повнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 .
13.З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають. За місцем проживання обидва обвинувачені характеризуються позитивно. Неповнолітній ОСОБА_4 виховується у родині без батька, з матір'ю та двома братами.
14.Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудові доповіді з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
15.Згідно з даними досудової доповіді, ризики вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі.
16.Відповідно до даних досудової доповіді, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Орган з питань пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі.
17.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його позитивної характеристики з місця проживання, того, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а також того, що у обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкцій за вчинені кримінальні правопорушення та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
18.Вказані обставини провадження дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в силу ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
19.Також з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , його позитивної характеристики з місця проживання, того, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв його розкриттю, вчив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці вперше внаслідок втягнення його у протиправну діяльність повнолітньою особою, а також того, що в обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення в нижніх межах санкції, та зі звільненням його на підставі ст.ст. 75, 104 КК від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
20.Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинувачених, які створять у них готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
21.Також, враховуючи дані досудової доповіді, суд вважає, що виправленню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприятиме додатково покладений обов'язок, передбачений п.4 ч. 3 ст.76 КК, а саме виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
22.При вирішенні цивільних позовів, пред'явлених законними представниками неповнолітніх потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до обвинуваченого ОСОБА_3 та законної представниці неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 (а.с. 73 - 75, 76 - 78) про стягнення по 12 500 грн. з кожного на корить кожного законного представника в якості відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, суд виходить з такого.
23.Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
24.Крім того, згідно ч. 2 ст. 128 КПК, на захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
25.При цьому Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови №4 від 31.03.1995р. (зі змінами) роз'яснив, що за змістом ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
26.Так, законним представником ОСОБА_11 цивільний позов не підписаний, крім того, станом на час ухвалення вироку потерпілий ОСОБА_9 досяг повноліття, у зв'язку з чим набув повної цивільної дієздатності. Крім того, у обох цивільних позовах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наведені обґрунтування моральної шкоди, що завдана саме потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 внаслідок вчинення відносно них кримінального правопорушення, а містяться вимоги про стягнення моральної шкоди не на користь потерпілих, що зазнали цю шкоду, а на користь їх законних представників, при цьому обґрунтування цьому не наведено.
27.За таких обставин, суд вважає доцільним цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_12 залишити без розгляду. Роз'яснити потерпілим, що відповідно до ч. 7 ст.128 КПК, в такому випадку вони мають право пред'явити позовні заяви в порядку цивільного судочинства.
28.Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувалися та під вартою не трималися, клопотань про застосування запобіжних заходів відносно них до набрання вироком законної сили не надійшло.
29.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2020 р. арешт слід залишити без змін, та запальничку у формі пістолету С.А.І. GEORGSA VT, що видана ОСОБА_3 , у силу п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК слід конфіскувати як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а диск з відеозаписами з камер відеоспостереження в силу п. 7 ч. 9 ст.100 КПК слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
30.Також згідно ч. 4 ст. 174 КПК, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2021 р. арешт, та мобільний телефон «Samsung Galaxy S8», що був предметом кримінального правопорушення, та що був переданий ОСОБА_10 для зберігання, в силу п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, слід вважати повернутим власнику, поновивши його право розпорядження.
31.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинувачених мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/6184-ТВ від 22.04.2021 р. у сумі 514,86 грн. При визначені частки, яка має бути стягнута з кожного обвинуваченого, суд враховує те, що хоча обвинувачені і вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб, але за ініціативою та за втягненням обвинуваченим ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , до того ж, є неповнолітнім, тому суд вважає за доцільне повністю покласти процесуальні витрати на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
1.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч. 1 ст. 304 КК у виді позбавлення волі на строк три роки.
2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
3.На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки.
4.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, що передбачені ч. 1, п. 4 ч.3 ст. 76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
5.ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
6.На підставі ст.ст. 75, 104 КК ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік.
7.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_4 обов'язки, що передбачені ч. 1, п. 4 ч.3 ст.76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
8.На підставі ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 09 вересня 2021 року.
9.Цивільні позови законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишити без розгляду. Роз'яснити право звернутися з позовними заявами в порядку цивільного судочинства.
10.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 514,86 грн. (п'ятсот чотирнадцять гривень 86 копійок).
11.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2021 р. арешт, та мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy S8» 64 GB Maple Gold модель «SM-G950FZDDSEK», imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , залишити у власника - ОСОБА_10 , поновивши його право розпорядження ним.
12.Накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2020 р. арешт залишити без змін, та запальничку у виді пістолету С.А.І. GEORGSA VT - конфіскувати; DVD диск, на якому міститься відео зображення з будівлі «Скайнет», розташованого за адресою: м. Ізмаїл Одеської області, пр. Миру, 16-а, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
13.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
14.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
15.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
16.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1