Справа № 492/1698/20
Провадження № 1-кп/492/49/21
09 вересня 2021 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_10 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_11 ,
представника ювенальної поліції - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160220000259 від 17.10.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, учня 9 класу Веселокутської ЗЗСО І - ІІІ ступенів Арцизької районної ради Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Веселий Кут Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-17 січня 2019 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 104 КК України строком на 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, -
ОСОБА_6 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146 КК України, щодо якого продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 11 вересня 2021 року.
ОСОБА_4 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, щодо якого продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого спливає 14 вересня 2021 року.
ОСОБА_5 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, щодо якого продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строк якого спливає 14 вересня 2021 року.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк; ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк; ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, ч. 3 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому з метою забезпечення дієвості розгляду кримінального провадження, і запобіганням спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, є доцільним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного захід у виді домашнього арешту та повідомив суду, що до нього надійшли шість подань з відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про те, що обвинувачений ОСОБА_4 порушує домашній арешт.
Також в судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тому з метою забезпечення дієвості розслідування кримінального провадження, і запобіганням спробам ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення є доцільним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечував.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечував, просив скасувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обраний запобіжний захід, посилаючись на те, що обвинувачений знайшов роботу в м. Одесі.
В судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 та захисник - адвокат ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні представник служби у справах дітей ОСОБА_11 не заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні представник ювенальної превенції ОСОБА_12 не заперечувала проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Розглянувши клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, прокурор під час розгляду клопотання довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує що ОСОБА_6 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 146 КК України, за який встановлено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк; ч. 2 ст. 185 КК України, за який встановлено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Тому, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку та стану здоров'я, майнового стану, відсутності офіційного місця роботи, обставин кримінального правопорушення і тяжкості покарання за це кримінальне правопорушення, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 17.01.2019 р., отже обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі, має реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, суд дійшов висновку, що є переконливі підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою, водночас підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою наразі не вбачається, оскільки в такому випадку не вдасться запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Встановлені судом ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України щодо винятковості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з врахуванням вищенаведеного, суд на даний час розгляду справи, в судовому засіданні не вбачає підстав для зміни обвинуваченому застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і вважає що слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , строком на 60 діб, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
За переконанням суду застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку і уникнення ризиків наведених вище, перешкоджання і завершення розгляду кримінального провадження в суді.
За станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З матеріалів справи випливає, що обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні.
Відповідно до припису п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 гривень.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, та продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням мінімального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Щодо клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слід звернути увагу на наступне.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Викладені в клопотанні обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 знайшов роботу, захисником суду не надано.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винним у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, не працює, натомість, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити.
Щодо клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слід звернути увагу на наступне.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до приписів ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України. Обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Вирішуючи питання, про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи, дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також враховуючи позицію обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 найбільш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 181, 194, 369 - 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань (СІЗО № 22) УДДУВП в Одеській області строком на 60 діб, з 09 вересня 2021 року до 07 листопада 2021 року включно з визначенням застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумах для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_6 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на ОСОБА_6 строком на 60 діб наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Болградського (Арцизького) району Одеської області, де він проживав до затримання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою закінчується 07 листопада 2021 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення для виконання.
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати своє житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20:00 год. до 07:00 год. кожного дня без дозволу слідчого, прокурора чи суду на строк два місяці з дати постановлення наявної ухвали суду, тобто з 09 вересня 2021 року та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення відділенням поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Продовжити відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибути до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з с. Веселий Кут Болградського (Арцизького) району Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, навчання.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора.
Строк дії ухвали обчислюється з 09 вересня 2021 року та закінчується 09 листопада 2021 року включно.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та його законному представнику, негайно після її проголошення.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту вручення копії ухвали, через Арцизький районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду складений 09 вересня 2021 року.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області