Ухвала
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 501/3031/15-ц
провадження № 61-5116ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув заяву ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Симон Євгенія Юріївна, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання заповіту недійсним та відновлення дії попереднього заповіту,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Симон Є. Ю., треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання заповіту недійсним та відновлення дії попереднього заповіту.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про заміну правонаступника задоволено.
Залучено замість ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступника ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року залишено без змін.
У червні 2021 року ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року, залишено без руху, вказано на необхідність доплати судового збору, зазначення в касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, надання касаційної скарги (у новій редакції), та надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
У липні 2021 року до суду на виконання ухвали Верховного Суду від 01 липня 2021 року надійшли матеріали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, квитанція про доплату судового збору, та касаційна скарга у новій редакції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17 (провадження № 51-2604км19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та відсутність висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний суд дослідив матеріали, які надійшли на виконання ухвали Верховного Суду від 01 липня 2021 року, встановив, що заявник лише узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а практика, яку вказує заявник, не є релевантною, оскільки стосується інших спірних правовідносин.
Таким чином, заявником так і не було обґрунтовано зазначено обов'язкові підстави касаційного оскарження рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року повернуто заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направлено заявнику.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду із заявою про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
З наведених положень ЦПК України вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Разом з цим, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на ту чи іншу процесуальну дію.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Ухвала Верховного Суду від 29 липня 2021 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року повернуто заявнику, не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, тому зазначена заява ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , не підлягає роз'ясненню у порядку статті 271 ЦПК України і у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Симон Євгенія Юріївна, треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання заповіту недійсним та відновлення дії попереднього заповіту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк