18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 вересня 2021 року
м. Черкаси справа № 925/721/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Поддимай А.Б. адвокат за ордером, відповідача - Юрко К.В., Однорог І.В. за посадою, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" до Фермерського господарства "Єгор" про стягнення 655961, 67 грн.
01 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Фермерського господарства "Єгор" про стягнення 655961, 67 грн неустойки нарахованої на умовах укладеного сторонами договору купівлі - продажу №484/ФКД від 01.06.2020.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару за вказаним договором, тобто відповідач обов'язок з поставки товару на користь позивача не виконав; у строки, визначені договором, товар переданий не був; видаткові накладні не підписані.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
23.06.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог вважаючи їх необґрунтованими, просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що умови договору ним не були виконані через форс-мажорні обставини, що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 03.12.2020 за № 3100-20-1921, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови у квітні-серпні 2020 року в Золотоніському районі на території Черкаської області, а саме дефіцит опадів, значні перепади температури від холоду до тепла весною, спека, ґрунтова засуха та суховії влітку, негативно впливали на вегетацію, ускладнювалися умови для проведення захисту рослин від шкідників та хвороб і внесення дорив, спричиняли пошкодження рослин, призводили до слабкого формування репродуктивних органів, значної череззерниці, передчасного засихання зерна та обумовили зниження врожаю кукурудзи.
Відповідач зазначив, зо 21 січня 2021 року на адресу позивача було скеровано повідомлення з пропозицією укласти Додаткову угоду про дострокове розірвання Договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01 червня 2020 року у зв'язку з дією непереборної сили (наслідок дії форс-мажорних обставин), а також надати відповідачу актуальні дані розрахункового рахунку позивача для здійснення повернення перерахованої попередньої оплати в розмірі 710 217,60 (сімсот десять тисяч двісті сімнадцять) гривень 60 копійок.
Відповідач зауважив, що позивач у тексті позовної заяви посилався на листи від відповідача про неможливість виконання договору у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, що підтверджує про обізнаність позивача з приводу вказаних обставин.
Відповідач вказував, що сторонами Договору було погоджено, що підтвердженням форс-мажору є саме документ, виданий Торгово-промисловою палатою, про наявність форс-мажору. Таким чином, як вбачає відповідач, Сторонами було встановлено, як підстава звільнення від відповідальності саме наявність документа, виданого Торгово-промисловою палатою, про наявність форс-мажору.
Відповідач просив суд звернути увагу на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладену у постанові від 16.07.2019 у справі № 911/1897/18, в якій зазначено, що суди попередніх інстанцій, установивши, невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки виникло у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), засвідченими сертифікатом Торгово-промислової палати України, дійшли обґрунтованого висновку про те, що прострочення боржника згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України не відбулося.
09.08.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погодився, вважаючи їх такими, що не відповідають дійсності.
Позивач вважає, що встановлені Сертифікатом № 3100-20-1921 форс-мажорні обставини не перебувають у будь-якому причинно-наслідковому зв'язку з невиконанням зобов'язання з передачі у власність Покупцеві продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500,000 метричних тон +/-5% на вибір Покупця (на умовах: ЕХУ ДП "Златодар", Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно "Інкотермс-2010", у термін: з 01.10.2020 по 15.11.2020) та не спричинюють фактичної неможливості виконання вказаного зобов'язання.
Позивач зазначив, що твердження відповідача щодо договору є такими, що не відповідає дійсності та просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 01.07.2021 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 31 серпня 2021 року.
В судовому засіданні 31.08.2021 судом була оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 03 вересня 2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив у позові відмовити.
03.09.2021, після завершення розгляду справи, суд видалявся до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частин рішення, яка була проголошена о 11:00 год. 06 вересня 2021.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2020 між позивачем (Покупцем) та відповідачем (Продавцем) був укладений договір купівлі-продажу № 484/ФКД, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача кукурудзу 3 сорту врожаю 2020 року у кількості 500 (п'ятсот) метричних тон +/- 5% на вибір покупця (далі - Товар) загальною вартістю 66 800,00 доларів США, еквівалентом 1 792 245,00 гривень, а позивач зобов'язався оплатити поставлений Товар на умовах передплати (далі - Договір).
Факт належного виконання позивачем умов п.4.7 Договору підтверджується платіжним доручення від 09.06.2020 № 2357 про перерахування позивачем на рахунок відповідача передплати в сумі 710 217,60 гривень.
Положеннями п. 3.1 та 3.2 Договору Сторони погодили, що поставка Товару здійснюється в період з 01.10.2020 по 15.11.2020 за адресою: ДП "Златодар", Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47.
П.3.4 та п.3.5 цього Договору сторони узгодили, що перехід права власності на товар від відповідача до позивача підтверджується видатковою накладною Продавця, оформленою датою прийняття товару в пункті призначення, та повною оплатою товару покупцем у відповідності до умов даного договору.
П. 3.13 Договору сторони домовились, що у підтвердження безумовного виконання продавцем зобов'язання здійснити поставку товару по цьому договору, сторони складуть відповідну товарну аграрну розписку (товарні розписки) відповідно до вимог Закону України "Про аграрні розписки" (зі змінами та доповненнями). У разі виконання продавцем зобов'язань за аграрною розпискою відповідно до такої розписки та вимог Закону, зобов'язання продавця в частині поставки товару згідно цього договору вважаються виконаними. Положення що стосуються передачі товару відповідно до аграрної розписки вважаються такими, що превалюють над відповідними положеннями, що зазначені в цьому договорі. Усі посилання у документації, що підтверджують передачу товару повинні здійснюватись на реквізити відповідних аграрних розписок.
Так, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за Договором 05.06.2020 відповідач уклав з позивачем Товарну аграрну розписку, яка була зареєстрована у реєстрі аграрних розписок за № 4613 (далі - Аграрна розписка).
Згідно пунктів 1-3 Аграрної розписки було встановлено безумовне зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача поставку 500.00 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року, загальною вартістю 1 792 245,00 грн.
П.5.6. Договору сторони узгодили, що Покупець у разі прострочення Продавцем передачі Товару має право нарахувати Продавцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення.
За умовами п. 8.5 Договору сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання договору.
Відповідно п. 8.6. цього Договору достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою Палатою або іншим компетентним органом.
П. 8.7. Договору визначено, що якщо такі обставини непереборної сили тривають більше ніж 90 календарних днів, сторони мають право розірвати договір та провести взаєморозрахунки.
15.09.2020 відповідач позивачу направив лист за № 230, в якому повідомив про неможливість ним здійснити виконання умов вказаного Договору посилаючись на вплив дії непереборної сили, а саме несприятливі умови: посуха, відсутність опадів протягом тривалого періоду часу за підвищених температур і зниженої вологості, внаслідок чого зникають запас вологи в ґрунті, що призвели до загибелі врожаю.
13.11.2020 відповідач направив позивачу письмове повідомлення за № 237/11 про неможливість виконання умов Договору посилаючись на форс-мажорні обставини із проханням укласти зміни до Договору.
Станом на 16.11.2020 відповідач поставку Товару позивачу по вказаному Договору не здійснив.
16.11.2020 позивач направив відповідачу Вимогу за № 453 про негайне виконання своїх зобов'язань щодо поставки Товару по зазначеному Договору.
17.11.2020 позивач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису
18.11.2020 приватним виконавцем Недоступом Д.М. було відкрито виконавче провадження №63655809 з примусового виконання виконавчого напису № 2798 від 17.11.2020, виданого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області, Побіянською Н.Б. про витребування у боржника - ФГ "ЄГОР" на користь стягувача (кредитора за товарною аграрною розпискою) - ТОВ "ЮНІКОРНС" на підставі товарної аграрної розписки, посвідченої 05.06.2020 (номер за реєстром 1833), 500 тон (п'ятисот тон) кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань відбувся через форс-мажорні обставини, які підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 03.12.2020 за № 3100-20-1921, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови у квітні-серпні 2020 року в Золотоніському районі на території Черкаської області, а саме дефіцит опадів, значні перепади температури від холоду до тепла весною, спека, ґрунтова засуха та суховії влітку, негативно впливали на вегетацію, ускладнювалися умови для проведення захисту рослин від шкідників та хвороб і внесення дорив, спричиняли пошкодження рослин, призводили до слабкого формування репродуктивних органів, значної череззерниці, передчасного засихання зерна та обумовили зниження врожаю кукурудзи.
У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі позивачу Товару по Договору, останній в порядку п.5.6 Договору за період з 16.11.2020 по 17.05.2021 (183 дні) нарахував відповідачу неустойку в сумі 655 961,67 грн.
За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд враховує, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Ч. 6 ст. 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки.
З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, 05.06.2020 відповідач уклав з позивачем Товарну аграрну розписку, зареєстровану у реєстрі аграрних розписок за № 4613, відповідно до якої на підставі пунктів 1-3 було встановлено безумовне зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача поставку 500.00 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року, загальною вартістю 1 792 245,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу передоплату в сумі 710217,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2357 від 09.06.2020.
Факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань по вище вказаному Договору підтверджується його письмовим Повідомленням № 237/11 від 13.11.2020.
Також, на підтвердження доводів щодо неможливого виконання договірних зобов'язань по вище вказаному Договору відповідач посилався на Акт обстеження стану посівів сільськогосподарських культур від 08.09.2020; довідку Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 09.09.2020 № 23.03.08/241, Протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Золотоніської райдержадміністрації №44 від 28.09.2020 та Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 03.12.2020 за № 3100-20-1921.
Суд, досліджуючи в судовому засіданні вище перелічені докази, подані відповідачем, з'ясував наступне.
11.02.2021 представником позивача на адресу Черкаського обласного центру з гідрометеорології (далі - ЧОЦГ) був направлений адвокатський запит за №11-02/2021 із проханням повідомити чи дійсно відповідач звертався за отриманням відповідної Довідки, а також повідомити інформацію щодо порядку підготовки таких Довідок, методики та способи збору відповідної інформації, наявність спеціалістів, тощо.
24.02.2021 на вказаний адвокатський запит була отримана відповідь Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 19.02.2021 за № 9923-01/05/17, в якій ЧОЦГ повідомив запитувану інформацію та зазначив, що будь-яких тверджень чи висновків про стан посівів і урожайність кукурудзи на полях ФГ "Єгор" не надавалося, фахівці центру такі поля не обстежували, оскільки це не передбачено планом роботу.
Зокрема, у вказаній відповіді ЧОЦГ зауважено, що незважаючи на комплекс несприятливих явищ погоди у період вегетації кукурудзи у 2020 році, які стали безсумнівно причиною певного зниження врожаю, обсяг врожаю може значно різнитись по кожному окремому полю, залежно від багатьох факторів у тому числі сорту чи гібриду, дати сівби, агротехнічних заходів, тощо.
Таким, чином, суд вважає посилання відповідача на вище вказану Довідку ЧОЦГ, як на належний доказ, вважає безпідставним, оскільки ця Довідка носить загально-інформативний характер щодо погодних умов у Золотоніському районі, без встановлення впливу таких умов конкретно на вирощувану відповідачем кукурудзу та без обстеження відповідних полів ФГ "Єгор".
Також, посилання відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921 від 03.12.2020 про фарс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які діяли у період з 01.06.2020 по 08.09.2020, які виключають можливість виконання ним договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020, суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Відповідно частини статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата (далі - ТПП) України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками. блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Вказані норми містяться і у зазначеному вище Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44, та який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Зокрема, ст. 3.1. Регламенту визначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Ст.6.2. Регламенту встановлює, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
На підстав положень ст.6.1. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав. Тобто, необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо.
Крім цього, ст.6.9. Регламенту встановлено, що надані заявником документи мають свідчити про:
- надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін):
- непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо було передбачити. зокрема, па момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання податкового обов'язку):
- невідворотність (непереборність) обставини (неминучість події та/або її наслідків):
- причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом. норма пінним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Ст.6.15. Регламенту визначено, що у разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є недостатньо обгрунтованими або відсутні підстави/умови для засвідчення (п.6.9.), ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
За умовами п.1.2. Договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 року Продавець у порядку та на умовах, визначених Договором зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію (Товар), а саме: кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500,000 метричних тон +А5% на вибір Покупця, на умовах: ЕХШ ДП "Златодар", Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно "Інкотермс-2010", у термін: з 01.10.2020 року по 15.11.2020 року, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.
Суд зауважує, що Договір не містить жодних умов, які б обмежували предмет зобов'язання за місцем вирощування в межах України, особою що здійснила таке вирощування, чи способом, яким Товар мав опинитись у розпорядженні Продавця (вирощений, придбаний, виміняний, запозичений тощо) для виконання зобов'язань з передачі його Покупцю.
Відтак, суд вважає, що будь-які виняткові погодні умови у вказаному в Сертифікаті (або будь-якому іншому) регіоні України та будь-який їх вплив на стан посівів кукурудзи у відповідному регіоні жодним чином не впливають та не можуть впливати на можливість Продавця виконати умови Договору, оскільки враховуючи предмет Договору, позивач в будь-якому випадку не був позбавлений можливості виконати зобов'язання за Договором набувши товар будь-яким іншим законним способом.
За приписами ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ст.3.2. Регламенту не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що обставинами непереборної сили не вважаються порушення зобов'язань контрагентами правопорушника. відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд вважає, що ТПП України, видаючи відповідачу Сертифікат № 3100-20-1921 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), порушила вимоги Закону та Регламенту, прийнявши передчасне рішення про засвідчення настання форс-мажорних обставин, за повної відсутності будь-якого причинно-наслідкового зв'язку між встановленими обставинами і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних договірних зобов'язань, щодо яких видано Сертифікат. Відтак, встановлені Сертифікатом № 3100-20-1921 форс-мажорні обставини не перебувають у будь-якому причинно-наслідковому зв'язку з невиконанням зобов'язання з передачі у власність Покупцеві продукцію, а саме: кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500,000 метричних тон +/-5% на вибір Покупця (на умовах: ЕХW ДП "Златодар", Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно "Інкотермс-2010", у термін: з 01.10.2020 по 15.11.2020) та не спричинюють фактичної неможливості виконання вказаного зобов'язання.
Суд враховує, що у позивача відсутній такий спосіб захисту своїх прав як оскарження сертифікату ТПП України.
Також, суд бере до уваги, що Торгово-промислова палата України як недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання, не є суб'єктом владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №805/2078/15-а.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921 від 03.12.2020 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є належним і допустимим доказом у невиконанні відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.
Щодо Протоколу засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Золотоніської райдержадміністрації №44 від 28.09.2020 (далі - Протокол №44), на який посилався відповідач, як на доказ форс-мажорних обставин, суд не може прийняти його як належний, виходячи з наступного.
За результатами вказаного засідання, з урахуванням його здійснення на "Полі №19 за межами Гельмязівської сільської ради" для безпосереднього ознайомлення з ситуацією, зазначеною комісією не було визнано можливим підтвердити інформацію відповідача про неврожай/загибель посівів на вказаному полі. У Протоколі №44 комісія вирішила лише зафіксувати дані про посуху згідно наданих документів ФГ "Єгор" та зауважила, що відповідальність за достовірність та повноту наданої документації несе голова ФГ "Єгор". Тобто, вказаною комісією, після самостійного огляду "Поля №19" не було зазначено жодних ознак надзвичайної посухи та загибелі посівів, а визнано за можливе лише "зафіксувати дані" про таку посуху виключно на підставі наданих відповідачем документів. Отже, суд вважає, що Протокол №44 не підтверджує факт настання форс-мажорних обставин (не врожаю/загибелі посівів кукурудзи) у правовідносинах між сторонами за вказаним Договором.
Твердження відповідача про відсутність у нього врожаю через форс-мажорні обставини (неврожай) спростовується встановленим в ході виконавчого провадження № 63655809 фактом на підставі відповідного листа/повідомлення ДП "Держреєстри України" від 18.11.2020 № 1188 (уповноваженого відповідно до пункту 6 Наказу Міністерства аграрної політики України від 25.04.2003 за № 122 на ведення реєстрів складських документів на зерно, зерна прийнятого на зберігання, заставного зерна).
У цьому листі/повідомленні містяться відомості про те, що на зерновому складі ПрАТ "Таганча" відповідач зберігає зерно кукурудзи 3-го класу, врожаю 2020 року у загальній кількості 434,483 тон.
Таким чином, твердження відповідача про те, що наявність форс-мажорних обставин зумовили невиконання ним своїх зобов'язань за Договором є таким, що не відповідає дійсності.
Щодо доводів відповідача про те, що предметом Договору купівлі продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 є кукурудза, вирощена саме на конкретно визначених ділянках, зазначених у Додатку 1Б, суд приходить до наступного.
П.1.2 Договору прямо встановлено, що предметом Договору є - кукурудза 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року.
Згідно положень ч.1 ст.656 ЦК України предмет договору купівлі-продажу визначається як товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Ст.184 ЦК України унормовано поняття речей, визначених індивідуальними або родовими ознаками.
За приписами ч.1 і ч.2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона мас ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Таким чином, предметом даного Договору є поставка замінних речей, визначених виключно родовими ознаками, а саме: кукурудза 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500,000 метричних тон.
Розділом 6 Договору визначено контроль товару.
Так, за умовами п. 6.1. Договору з метою забезпечення контролю за вирощуванням, збиранням та накопиченням Товару, що є предметом Договору, Продавець на вимогу Покупця та у зазначеній у цій вимозі строки, зобов'язаний надати інформацію щодо розташування полів (ділянок), на яких посіяно та вирощується Товар, згідно форми, наведеної у Додатку 1Б до цього Договору, а також іншу інформацію в рамках предмету цього Договору. Тобто, виключно на вимогу Покупця (позивача) Продавець (відповідач) зобов'язаний надати інформацію щодо розташування полів (ділянок), на яких посіяно та вирощується Товар. І така інформація має надатись у конкретній формі, передбаченій Договором, а саме - у формі, наведеній у Додатку 1Б до цього Договору.
Тобто, Додаток 1Б є виключно формою, у якій, у разі вимоги позивача, відповідач мав би надати інформацію щодо розташування полів (ділянок), на яких посіяно та вирощується Товар.
Проте, Розділ 1 "Предмет Договору" не містить вказівки про те, що предмет Договору (кукурудза 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року) має бути вирощений виключно на конкретно визначених ділянках, зазначених у Додатку 1Б до Договору, що повністю спростовує доводи відповідача.
Жодних інших характеристик та/або ідентифікуючих ознак предмету Договору сторонами у відповідних розділах договору не визначено, а тому зміст пунктів 6.1. - 6.3. жодним чином не може замінити собою чітко погоджений сторонами у Розділі 1 предмет Договору.
Зокрема, наявність у Договорі пунктів 6.1.- 6.4. щодо забезпечення можливості контролю посівів з боку Покупця пов'язана з необхідністю гарантування можливості фактичного отримання Товару Покупцем.
З метою такого гарантування пунктом 3.13. Договору передбачено видачу відповідної аграрної розписки відповідно до норм Закону України "Про аграрні розписки" та встановлено, що у разі виконання Продавцем своїх зобов'язань за аграрною розпискою відповідно до такої розписки та вимог Закону, зобов'язання Продавця в частині поставки Товару згідно цього Договору вважаються виконаними ,а положення відповідної розписки що стосуються передачі Товару вважаються такими що превалюють над відповідними положеннями Договору.
За приписами ст. 7 та ст.8 Закону України "Про аграрні розписки" забезпечення виконання зобов'язань за самою аграрною розпискою (яке є самостійним, безумовним та безспірним) заставою врожаю, що вирощується на визначених такою аграрною розпискою земельних ділянках, а також цілий ряд прав та повноважень кредитора за аграрною розпискою щодо здійснення контролю та моніторингу вирощування відповідного предмета застави.
Оскільки фактичне отримання Товару Покупцем мало бути гарантоване, а на час укладення Договору відповідна аграрна розписка ще не була видана, то Договором було передбачено відповідний механізм контролю посівів.
Відтак, відповідні положення Розділу 6 Договору стосуються виключно механізму контролю, пов'язаного з передбаченою Договором видачею аграрної розписки та заставою врожаю за нею, та жодним чином не можуть тлумачитись (незалежно від застосованих формулювань) як такі, що підміняють собою умови про предмет Договору чітко погоджені сторонами у Розділі 1 Договору.
З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що предметом Договору купівлі продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 є кукурудза, вирощена на конкретно визначених ділянках, зазначених у Додатку 1Б до Договору, є помилковими.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення 655 961,67 грн. неустойки за неналежне виконання зобов'язань відповідають умовам вказаного Договору та чинного законодавства України, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді сплаченого останнім судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Єгор" (вул. Червоноармійська, 102, с. Гельмязів, Золотоніський район, Черкаська область, 19715, код 33569901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" (вул. Максима Залізняка, 138, корпус 11, офіс 4, м. Черкаси, 18000, код 41395864) 655 961,67 грн. (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня шістдесят сім копійок) неустойки та 9 839,44 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень сорок чотири копійки) сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.09.2021.
Суддя К.І. Довгань