про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/587/21
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Шумський І.П. , розглянувши позовну заяву б/н, б/д
за позовом - Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України (вул. Б.Лепкого, 3/70, м. Тернопіль, 46024)
до відповідача - Комунального підприємства «Тернопільводоканал» (вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль, 46008)
про визнання неправомірними дій відповідача щодо односторонньої зміни терміну дії договору №7168 від 26.07.2021 та зобов'язання Комунального підприємства «Тернопільводоканал» відновити термін дії договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення церкви та багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Чалдаєва, 8а, м. Тернопіль, терміном на 1 рік з дати підписання договору відповідно до положення п.49 договору.
Розглянувши позовну заяву б/н, б/д (вх. №649 від 06.09.2021) та додані до неї документи суддя встановив, що вона містить недоліки.
1. До позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що є недотриманням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Частиною 1 статті 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" cудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік”, згідно зі ст. 7 якого становить 2270 грн.
У позовній заяві позивачем об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, необхідна до сплати Релігійною громадою «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України сума судового збору за звернення до суду з позовом у даній справі складає 4540 грн.
Однак, судом встановлено, що до позовної заяви Релігійною громадою «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України не додано доказів сплати судового збору. Натомість, у прохальній частині поданої позовної заяви Релігійна громада «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення судом, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку заявника.
У ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Даний перелік умов відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочки сплати судового збору є майновий стан сторони.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Суд зазначає, що посилання заявника на відсутність коштів на його рахунку не засвідчує неможливість сплати ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, наведені Релігійною громадою «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України у клопотанні доводи не є підставою для відстрочки сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на недоведеність підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви б/н, б/д (вх. №649 від 06.09.2021) у справі №921/587/21.
Наслідком недотримання позивачем правил викладених ст. 164 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. ч. 2-4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 164, 174, 234 ГПК України, суддя господарського суду, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву б/н, б/д Релігійної громади «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України - залишити без руху.
3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання - 09 вересня 2021 року.
6. Ухвала, в порядку ст. 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити Релігійній громаді «Парафія преподобного Іова Почаївського» міста Тернополя Тернопільської Єпархії Православної Церкви України (вул. Б.Лепкого, 3/70, м. Тернопіль, 46024).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повний текст ухвали складено 09.09.2021.
Суддя І.П. Шумський