вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1268/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні
заяву Фізичної особи-підприємця Яворського Михайла Миколайовича
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Яворського Михайла Миколайовича, м.Ужгород Закарпатської області
до Державного підприємства «Чайка», с. Дударків Бориспільського району Київської області
про стягнення коштів
Учасники справи у судове засідання не з'явились
Рішенням Господарського суду Київської області (далі - суд) від 16.08.2021 у справі №911/1268/21 задоволено частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Яворського Михайла Миколайовича (далі - ФОП Яворський М.М., позивач) до Державного підприємства «Чайка» (далі - ДП «Чайка») та стягнуто з останнього на користь заявника 378 280,00грн основної заборгованості, 3 482,25грн - 3 % річних, 17 041,59грн - інфляційних втрат та судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 5 982,06грн.
17.08.2021 через канцелярію суду від ФОП Яворського М.М. надійшла заява б/н від 17.08.2021 (вх. №19553/21) про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з ДП «Чайка» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн, яка ухвалою суду від 20.08.2021 призначена до розгляду у судове засідання на 30.08.2021.
30.08.2021 у судове засідання представники учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання були проінформовані належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 107-108). Ураховуючи те, що явка учасників справи обов'язковою судом не визнавалась, суд з огляду на положення ст. 42 ГПК України, визнав за можливе провести судове засідання без участі вказаних осіб.
Разом із цим, будь-яких заперечень або письмових пояснень окремо щодо вказаної заяви позивача від ДП «Чайка» до суду не надходило. Водночас, відповідні заперечення були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, зокрема, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи, зокрема, є позовна заява (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Як зазначив позивач у позовній заяві, останнім будуть понесені судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн.
За змістом ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Так, 16.08.2021 під час судового засідання до закінчення судових дебатів позивачем усно заявлено суду про надання відповідних доказів понесення останнім судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у строк передбачений ст. 129 ГПК України (протокол судового засідання від 16.08.2021).
Як зазначалось вище, відповідне судове рішення ухвалено 16.08.2021, а 17.08.2021 ФОП Яворський М.М. через канцелярію суду подав відповідну заяву, до якої долучено докази понесення останнім судових витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується вхідним штампом суду за №19553/21 (т. 1 а.с. 98). Отже, позивач звернувся до суду із відповідною заяву у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ураховуючи зазначене та проаналізувавши надані позивачем докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, 01.12.2020 між адвокатом Захарчуком Іваном Анатолійовичем (адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатскьою діяльністю №4775 від 13.12.2011, та ФОП Яворським М.М. (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, за цим договором адвокат здійснює захист, представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором (т. 1 а.с. 25-27).
Оплата послуг адвоката за цим договором та компенсація витрат адвоката, здійснених ним для надання правової допомоги за цим договором, проводиться у розмірах, в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою до цього договору (п. 2.4 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання за згодою сторін або вимогою клієнта, про що робиться відповідний запис на договорі (3.6 Договору).
10.05.2021 між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду №2 до Договору, у п. 1 якої сторони домовились, що послуги по наданню правової допомоги адвокатом під час розгляду справи №911/1268/21 в Господарському суді Київської області за позовом ФОП Яворського М.М. до ДП «Чайка» про стягнення заборгованості за договорами, оцінюються в розмір 20 000,00грн, відповідно до п. 2.4 Договору (т. 1 а.с. 102).
Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Ураховуючи зазначене та проаналізувавши п. 2.4 Договору та умови додаткової угоди №2, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено фіксований розмір оплати послуг адвоката.
16.08.2021 між сторонами підписано без зауважень акт приймання-передачі наданих послуг №2, в якому, зокрема, зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги щодо представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи №911/1268/21 в Господарському суді Київської області за позовом ФОП Яворського М.М. до ДП «Чайка» про стягнення заборгованості за договорами. Загальна вартість послуг (гонорар) адвоката за цим актом складає 20 000,00грн, відповідно до додаткової угоди №2 до Договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, зокрема, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
При цьому, ч.5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У свою чергу, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено про те, що позивач не довів обґрунтованість витрат на правничу допомогу та їх реальність, а також заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаних робіт, ціною позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Проте, відповідачем не наведено обставин, та не надано на їх підтвердження доказів, які б у своїй сукупності дали змогу суду дійти висновку про неспівмірність судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, або ж необґрунтованість таких витрат.
Підсумовуючи викладене, загальна сума судових витрат ФОП Яворського М.М. на професійну правничу допомогу, яка є доведеною та розмір якої не спростований іншими учасниками справи становить 20 000,00грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначалось вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а тому судові витрати на правничу допомогу у розмірі 18 057,88грн, які є пропорційними сумі задоволених позовних вимог, покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234-235, 244 ГПК України,
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Яворського Михайла Миколайовича б/н від 17.08.2021 (вх. №19553/21 від 17.08.2021) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1268/21 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А, ідентифікаційний код 31245250) на користь Фізичної особи-підприємця Яворського Михайло Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 18 057,88грн (вісімнадцять тисяч п'ятдесят сім грн 88 коп.) судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. Видати наказ.
Дане додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 09.09.2021.
Станом на 09.09.2021 додаткове рішення законної сили не набрало.