вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/469/21
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” (01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 38)
до Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 16250,92 грн.
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
за участю представників:
від позивача (скаржника): не з'явився;
від відповідача (боржника): не з'явився;
від відділу ДВС: не з'явився.
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 04.06.2021 р. (суддя Ярема В.А.) у справі № 911/469/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” до Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича про стягнення 16250,92 грн. задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” 15071,04 грн. основного боргу, 528,83 грн. пені, 132,28 грн. 3% річних, 518,49 грн. інфляційних втрат, 2269,96 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення господарського Київської області від 04.06.2021 р. видано наказ від 09.07.2021 р.
19.08.2021 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” надійшла скарга № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у даній справі № 911/469/21, за якою стягувач просить суд: 1) визнати неправомірним повідомлення заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко Валентини Олександрівни від 03.08.2021 р., яким повернуто без прийняття до виконання наказ господарського суду Київської області у справі № 911/469/21 від 09.07.2021 р.; 2) зобов'язати заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко Валентину Олександрівну, чи іншу особу, яка буде виконувати обов'язки державного виконавця, прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області у справі № 911/469/21 від 09.07.2021 р.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку із відпусткою судді Яреми В.А., скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. було передано для розгляду судді Бабкіній В.М.
В обґрунтування скарги стягувач зазначав, що 22.07.2021 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Стемакс» (скаржник) було направлено на адресу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області на підставі наказу у справі № 911/469/21 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемакс» 15071,04 грн. основного боргу, 528,83 грн. пені, 132,28 грн. 3% річних, 518,49 грн. інфляційних втрат, 2269,96 грн. судового збору. 03.08.2021 р. заступником начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко В.О. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавчою службою було повернуто на адресу скаржника вказаний вище виконавчий документ на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у наказі дати народження боржника - Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича, що не відповідає ч. 1 ст. 4 Закону.
Скаржник зазначає, що зі змісту наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21 вбачається, що боржником за вказаним виконавчим документом є не фізична особа, а Фізична особа-підприємець Бринюк Валентин Григорович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Водночас, у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначення дати народження стосується виключно боржника-фізичної особи, а у спірному випадку боржником за наказом у справі № 911/469/21 є Фізична особа-підприємець Бринюк Валентин Григорович, ідентифікуючою ознакою якого є індивідуальний податковий номер (у даному випадку - ІПН: НОМЕР_1 ). Таким чином, на переконання скаржника, до фізичних осіб-підприємців вимога щодо зазначення дати народження не має застосовуватись. Отже, наказ господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21, виданий у встановленому законом порядку та формі, відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», і, як наслідок, підстав для повернення скаржнику (стягувачу) виконавчого документа з посиланням на п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону у виконавчої служби не було, у зв'язку з чим винесення повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав відсутності дати народження фізичної особи-підприємця є необгрунтованим та безпідставним.
Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2021 р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. було призначено на 02.09.2021 р. та зобов'язано Макарівський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду письмові пояснення щодо скарги № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у даній справі.
31.08.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ “Стемакс” надійшло клопотання № 98 від 25.08.2021 р. (вх. № 20305/21 від 31.08.2021 р.) про перенесення розгляду справи, відповідно до якого скаржник просить суд розгляд скарги ТОВ “Стемакс” на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 911/469/21 перенести на іншу дату, з огляду на те, що в період з 01.09.2021 р. до 03.09.2021 р. представник скаржника буде перебувати у щорічній відпустці.
02.09.2021 р. до господарського суду Київської області від Макарівського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли пояснення б/н від 30.08.2021 р. (вх. № 20530/21 від 02.09.2021 р.), відповідно до яких В.о. начальника відділу Булашенко В.О. зазначила, що під час формування постанови про відкриття виконавчого провадження у Автоматизованій системі виконавчого провадження із-за відсутності «дата народження боржника - фізичної особи» неможливо сформувати стан «Актуальна». Відтак, 03.08.2021 р. у Автоматизованій системі виконавчого провадження сформовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" в частині відсутності дати народження боржника - фізичної особи, що унеможливлює його подальше виконання. У зв'язку з вище викладеним, В.о. начальника відділу Булашенко В.О. просить суд у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемакс» № 95 від 16.08.2021 р. на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. відмовити.
У судове засідання з розгляду скарги 02.09.2021 р. представники скаржника, боржника та відділу ДВС не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Суд, розглянувши клопотання представника стягувача (скаржника) про відкладення розгляду скарги на іншу дату, залишив його без задоволення з огляду на таке.
Ч.ч. 1-3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Слід зазначити, що господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.
Судом встановлено, що до клопотання представника позивача (скаржника) про відкладення судового засідання не додано доказів неможливості направити до суду іншого представника товариства.
Поряд з цим, згідно з приписами ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, враховуючи що неявка представників позивача, відповідача та представника органу державної виконавчої служби не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду скарги, суд дійшов висновку щодо розгляду скарги за їх відсутності.
Дослідивши доводи скаржника та матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у даній справі № 911/469/21, а також надані відділом ДВС пояснення, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.
Повідомленням заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко В.О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.08.2021 р. було повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, з підстав, визначених п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".
У вищевказаному повідомленні зазначено, що у виконавчому документі відсутня дата народження боржника, що унеможливлює виконання.
Згідно з приписами ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно із статтею 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами ст.ст. 5, 18, 41 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти. У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Враховуючи вищезазначене та приписи п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" резолютивна частина наказу (виконавчого документу) має відтворювати резолютивну частину рішення, на виконання якого цей наказ було видано, та містити ідентифікуючі дані учасників процесу, що сприяє швидкому та безпосередньому виконанню наказу саме по відношенню до боржника та стягувача.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст. 24 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.ст. 50, 51 ЦК України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 58 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 24.10.2007 р. було проведено державну реєстрацію Фізичної особи - підприємця боржника (відповідача) Бринюка Валентина Григоровича, а тому, саме з цього моменту Бринюк В.Г. набув статусу суб'єкта господарювання.
Статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) за умови їх державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016 р.) виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України).
При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець враховує, зокрема, що: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства; ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові.
З аналізу п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що зазначення дати народження стосується виключно боржника - фізичної особи.
Боржником за наказом господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у даній справі № 911/469/21 є суб'єкт підприємницької діяльності - Фізична особа - підприємець Бринюк Валентин Григорович, ідентифікуючою ознакою якого є індивідуальний податковий номер (у даному випадку ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який і було зазначено в наказі господарського суду.
Посилання державного виконавця на те, що виконавчий документ не містить дати народження боржника, у зв'язку з чим він не відповідає вимогам ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", а тому підлягає поверненню стягувачу, є безпідставними, оскільки боржник у даній справі виступав як суб'єкт підприємницької діяльності, а тому наявність дати народження боржника у виконавчому документі не вимагалась.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 р. у справі № 923/597/19.
У пункті 3 Розділу Х Положення про автоматизованому систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5, зазначено, що єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; номер виконавчого провадження; категорія стягнення згідно з пунктом 8 розділу І цього Положення.
Таким чином, посилання державного виконавця на неможливість ідентифікації особи боржника суд вважає необґрунтованими.
Як встановлено судом, наказ господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21 містить усі необхідні відомості, визначені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Окрім того, слід відзначити, що пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі - конфіденційну.
Таким чином, відсутність у виданому у даній справі виконавчому документі відомостей про дату народження боржника фізичної особи-підприємця Бринюка В.Г. не є підставою для повернення державним виконавцем наказу без прийняття до виконання.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що, станом на день пред'явлення стягувачем наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21 до виконання, наказ містив усі необхідні реквізити, передбачені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що дії заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко В.О. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 03.08.2021 р. є неправомірними, а скарга стягувача в цій частині - такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко В.О. (або іншої посадової особи, яка буде виконувати обов'язки державного виконавця) прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21 та відкрити виконавче провадження, суд відзначає наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 343 ГПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (в тому числі - зобов'язувати орган виконавчої служби прийняти виконавчий документ до виконання та вчиняти визначені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, що спрямовані на примусове виконання рішень), а за результатами розгляду скарги суд може лише зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Порядок звернення до органу виконавчої служби із виконавчим документом визначений положеннями Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких обов'язок державного виконавця із прийняття до виконання такого виконавчого документу виникає лише у випадку звернення стягувача із відповідною заявою до органу виконавчої служби, відповідності виконавчого документу, заяви про відкриття виконавчого провадження та доданих до неї документів, вимогам законодавства, зокрема, ст. 26 цього Закону.
Судом встановлено, що згідно повідомлення від 03.08.2021 р. Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання.
Тобто, станом на дату розгляду даної скарги спірний виконавчий документ не перебуває на виконанні в органі виконавчої служби.
Відтак, вимога скаржника зобов'язати заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко Валентину Олександрівну, чи іншу особу, яка буде виконувати обов'язки державного виконавця, прийняти до виконання наказ господарського суду Київської області № 911/469/21 від 09.07.2021 р. та відкрити виконавче провадження носить умовний характер, адже пов'язана з поданням стягувачем оригіналу виконавчого документу та заяви про його примусове виконання.
За таких обставин вимога скаржника про зобов'язання органу виконавчої служби відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/469/21 від 09.07.2021 р. є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, скарга ТОВ “Стемакс” на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 911/469/21 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст.ст. 234, 339, 340-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” № 95 від 16.08.2021 р. (вх. № 74/21 від 19.08.2021 р.) на дії заступника начальника Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 09.07.2021 р. у справі № 911/469/21 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірним повідомлення заступника начальника відділу Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) Булашенко В.О. від 03.08.2021 р., яким повернуто без прийняття до виконання наказ господарського суду Київської області у справі № 911/469/21 від 09.07.2021 р.
3. У решті вимог скарги відмовити.
4. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та Макарівському відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 26).
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 09.09.2021 р.
Суддя В.М. Бабкіна