вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2593/21
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
02.09.2021 представник ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) адвокат Катишев Сергій Вікторович (далі - представник) звернувся до Господарського суду Київської області (далі - суд) із заявою б/н від 31.08.2021 (вх. №2594/21 від 02.09.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у порядку п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).
Так, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу встановлено, зокрема, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст. 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Отже, перелік обов'язкових відомостей та документів, які зазначаються та додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у даному випадку наведений у ч.ч. 2, 3 ст. 116 та п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу.
Так, перевіривши подану заяву, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам Кодексу з наступних підстав.
1. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 116 Кодексу у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, місце проживання боржника та реєстраційний номер картки платника податків.
Так, на титульному аркуші заяви боржника зазначено його зареєстроване місце проживання: « АДРЕСА_1 » та реєстраційний номер картки платника податків « НОМЕР_2 ». На підтвердження зазначених відомостей суду надано копії 1-3, 10-11 сторінок паспорта ОСОБА_1 та відповідної картки фізичної особи-платника податків, які, вибірково засвідчені представником боржника.
Згідно п. 6 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, зокрема, на одинадцятій-шістнадцятій сторінці паспортної книжечки робляться відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.
Водночас, пп. 63.5, 63.6 п. 63 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта відповідно до п. 10 розділу VII цього Положення (п. 4 розділу ХIІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822).
Ураховуючи зазначене, положення ст. 8 Кодексу та те, що заявником не надано суду копію паспорта (усіх сторінок), у суду відсутня можливість встановити місце проживання боржника. Разом із цим, суд зазначає, що копія паспорта громадянина України та його картка платника податків повинні засвідчуватись його власником, а не представником.
2. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця.
Так, на виконання зазначених положень представником боржника надано суду інформацію із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із змісту якої неможливо встановити критерій за який здійснювався пошук такої інформації та як наслідок відсутність (наявність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця.
У свою чергу, належним доказом виконання п. 2 ч. 3 ст. 116 Кодексу є надання документа визначеного у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
3. Згідно п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Водночас, як зазначалось вище, боржник звернувся до суду у порядку п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу.
Для цілей цього пункту членами сім'ї боржника вважаються батьки, чоловік або дружина, діти боржника, у тому числі усиновлені, які проживають спільно з боржником на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (абз. 15 п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу).
Водночас, із змісту поданих декларацій за 2018-2020р.р. так і змісту заяви вбачається, що останні не містять у собі усіх відомостей щодо членів сім'ї заявника, а саме, щодо батьків ОСОБА_1 .
До того ж, згідно п. 5 приміток, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019, форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.
Проаналізувавши зазначене положення у сукупності із документами долученими до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов висновку, що подані декларації підписані не особисто боржником, а його представником, що у свою чергу суперечить вимогами чинного законодавства.
4. Згідно п. 7 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Проте, представником боржника не долучено до відповідної заяви копії зазначених документів, а боржником, у свою чергу, не надано суду відомостей про не вчинення відповідних дій.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 116 Кодексу, зокрема, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником.
Водночас, ч. 1 ст. 2 Кодексу встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Так, ч. 1 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Проаналізувавши зазначені положення законодавства у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що представник боржника, має професійне право як підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності, так і посвідчувати копії документів, які долучаються до відповідної заяви.
5.1. Водночас, у ч. 3 ст. 116 Кодексу міститься перелік документів, які в обов'язковому порядку повинні подаватись особисто боржником, оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій, а саме:
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
Так, на виконання вказаних положень, боржником надано суду відповідні документи, проте, останні не можуть братись до уваги як належні та допустимі докази, оскільки останні підписані представником, а не особисто боржником.
5.2. Разом із цим, суд зазначає, що вищевказані відомості повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, щодо нерухомого майна, яке належить боржнику на праві власності та наявності (відсутності) майна, що перебуває у заставі (іпотеці) - інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та документами, визначеними Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830.
5.3. До того ж, боржником у заяві не було зазначено про наявність (відсутність) у неї: рахунків відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах за кордоном, їх реквізитів та сум грошових коштів на таких рахунках; депозитних рахунків, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізитів та зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
6. Згідно п.п. 5, 9 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; копія трудової книжки (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.91ГПК України).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» №144 від 01.07.2020. Так, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Ураховуючи, що надані до заяви документи є письмовими доказами у розумінні ГПК України, то вказаним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
Як вбачається із доданих до заяви матеріалів, останні не засвідчені представником боржника у встановленому порядку, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що подані документи є належними доказами виконання п.п. 5, 9 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
7. Крім того, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу, зокрема, встановлено необхідність визначення ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором.
Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За змістом ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
У свою чергу, положеннями ст. 12 названого Закону передбачена можливість для встановлення дійсної вартості майна шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акту оцінки майна).
Проаналізувавши зазначені положення суд дійшов висновку, що належним доказом, який підтверджує дійсну ринкову вартість майна є саме звіт про оцінку такого майна (акт оцінки майна), складений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, визначеним кредитором, станом на момент звернення заявника до суду.
Так, представником боржника до відповідної заяви долучено копію витягу зі звіту про незалежну оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 51,20кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який не може братись судом до уваги, оскільки останній складений: по-перше у 2012 році, тоді як заявник звернувся до суду у вересні 2021 році; по-друге, вказаний звіт виконаний на замовлення ОСОБА_1 , а не кредитора, як це передбачено імперативною нормою Кодексу.
Додатково суд зазначає, що план реструктуризації, який в обов'язковому порядку долучається до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, повинен бути складний із урахуванням відповідного звіту про оцінку майна.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених ст. 116 Кодексу із урахуванням п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником було подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 Кодексу, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу, суд
1. Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) б/н від 31.08.2021 (вх. №2594/21 від 02.09.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 Кодексу, а саме, надати суду:
копію паспорта громадянина України виданого ОСОБА_1 (усі сторінки), засвідчену особисто боржником;
копію реєстраційного номеру картки платника податків, виданого ОСОБА_1 , засвідчену особисто боржником;
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження наявності (відсутності) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, за період з 2018-2020р.р., підписані особисто боржником;
відомості щодо членів сім'ї боржника, а саме, батьків боржника або письмові пояснення щодо неможливості їх надання;
копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати або письмові пояснення щодо не вчинення таких дій;
опис майна боржника (як рухомого так і нерухомого), що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна, підписаний особисто боржником;
перелік всіх наявних рахунків боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, підписаний особисто боржником;
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;
документи, визначені Порядком ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830;
належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
належним чином засвідчену копію трудової книжки боржника (із урахуванням наступної сторінки після останнього запису).
звіт про оцінку майна, складений у відповідності до п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4. Звернути увагу заявника на те, що у разі надіслання відповідних документів до суду засобами поштового зв'язку, невідкладно повідомити про це суд на його електронну пошту (inbox@ko.arbitr.gov.ua) із обов'язковим зазначенням штрих-коду поштового відправлення.
5. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет (https://ko.arbitr.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст.235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 09.09.2021 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 09.09.2021.