ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.09.2021Справа № 910/8155/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл"
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення
Представники:
від позивача-1: Мусійченко М.Г.;
від позивача-2: Мусійченко М.Г., Цесельський Д.С.;
від позивача-3: Мусійченко М.Г.;
від відповідача: Грищенко К.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою "АВІАС", які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти;
- визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.07.2021. Зокрема, зобов'язано Антимонопольний комітет України надати суду копії матеріалів справи № 143-26.13/153-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
13.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про продовження строку на подання відзиву та доказів, в якій у зв'язку із значним обсягом матеріалів справи, на підставі яких Комітетом винесено рішення, просить суд продовжити Комітету строк на подання відзиву та доказів у справі.
28.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про об'єднання справ, в якій просить суд об'єднати в одне провадження справи № 910/8155/21, № 910/8162/21, № 910/8167/21 та здійснювати подальший розгляд під об'єднаним № 910/8155/21.
29.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про об'єднання справ, в якому просить суд об'єднати справи № 910/8155/21, № 910/8167/21 та № 910/8162/21 в одне провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновейшн Мультимедіа» та Антимонопольного комітету України про об'єднання справ - задоволено. Об'єднано в одне провадження справи №910/8155/21, №910/8162/21, №910/8167/21. Присвоєно об'єднаній справі №910/8155/21, зокрема розгляд об'єднаної справи №910/8155/21 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в об'єднаній справі №910/8155/21 призначено на 12.08.2021.
11.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач-1 подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса», на вирішення експерта поставити питання наведені у клопотанні.
12.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що Комітетом у спірному рішенні встановлено та доведено, що погоджена поведінка учасників паливного проекту «АВІАС» призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному, в результаті чого ціни на світлі нафтопродукти в мережі АЗС «АВІАС» встановлені в антиконкурентних умовах оскільки створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», призводить до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару. Крім того, відповідач зазначає, що узгоджена поведінка всіх учасників проекту «АВІАС» є антиконкурентною за своєю сутністю, тому, на думку відповідача, доведення порушення у даному випадку не залежить від динаміки цін, обставини і мотивів їх підвищення або зниження, обгрунтованості зміни вартості реалізації товару, тощо.
Також, 12.08.2021 відповідач подав до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2021, а саме копії матеріалів справи № 143-26.13/153-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
Крім того, 12.08.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи № 910/8155/21 здійснювати у закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 26.08.2021.
У судовому засіданні 26.08.2021 представник відповідача надав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких зазначає, що питання поставлені позивачем-1 на вирішення судового експерта не відповідають обгрунтуванню заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що питання обгрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта" не стосується позивачів у даній справі, оскільки ці суб'єкти господарювання є самостійними юридичними особами, не пов'язаними відносинами контролю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи у закритому судовому засіданні - задоволено. Розгляд справи № 910/8155/21 здійснюється у закритому судовому засіданні.
У судовому засіданні 26.08.2021 оголошено перерву до 02.09.2021.
01.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач-1 подав письмові заперечення на заперечення відповідача на клопотання про призначення судової експертизи, в яких, зокрема зазначає, що відповідач не досліджував господарську діяльність і не відділяв кожного відповідача у антимонопольній справі, як окремого суб'єкта господарювання - оператора АЗС. Крім того, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає, що АЗС мережі «АВІАС» здійснюють свою діяльність у всіх регіонах України, проте відповідач досліджував роздрібну торгівлю нафтопродуктами АЗС мережі «АВІАС» лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва. На територіях інших областей ані динаміка цін, ані жодні інші показники діяльності операторів АЗС відповідачем не досліджувалися.
У цьому судовому засіданні представники позивачів підтримавли подане клопотання про призначення судової експертизи.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Розглянувши подане позивачем-1 клопотання про призначення судової економічної експертизи, суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на наступне.
В обґрунтування поданого клопотання позивач-1 вказує, що в оскаржуваному рішенні Комітетом було розраховано коефіцієнти кореляції (лінійної залежності) середньозважених цін на АЗС мережі «АВІАС» у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві протягом 2014-2016 років. Значення коефіцієнтів кореляції становить від 0,99 та 1, що, на думку Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб'єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості. На думку позивача-1, необхідною обставиною, яка має бути встановлена, є питання дослідження середньозважених цін на нафтопродукти, в тому числі з урахуванням цін у мережах конкурентів операторів АЗС з метою встановлення чи є ціни продажу бензину А-92, А-95 та дизельного пального виробника ПАТ "Укртатнафта" подібними до цін у мережах конкурентів. Крім того, позивач-1 посилається на необхідність здійснення порівняння цін продажу нафтопродуктів з урахуванням показників Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках. Також, позивач-1 вказує, що в ході розгляду справи № 143-26.13/153-16 та при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач досліджував роздрібну торгівлю нафтопродуктами АЗС мережі «АВІАС» лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва, проте у спірному рішенні визнано дії, зокрема позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта" у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС».
Крім того, позивач-1 зазначає, що встановлення мінімальної ціни реалізації нафтопродуктів не має жодного впливу на формування рівня роздрібних цін на нафтопродукти при продажі ним палива кінцевому споживачеві.
Також, позивач-1 зазначає, що Комітетом при розгляді справи було неправильно застосовано положення Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 №49-р, при визначенні територіальних меж ринку для дослідження (далі - Методика).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Так, рішенням Антимонопольного комітету України №178-р, зокрема, визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВЕЙШН МУЛЬТИМЕДІА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНТА СТІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТТРАСТ» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.
Позивач, оскаржуючи вказане рішення, у позові серед іншого зазначає, що Комітетом не було належним чином проведено повного аналізу ситуації на ринку пального, не визначено собівартості його виробництва та реалізації, відповідно не доведено, що ціни встановлені позивачем були визначені внаслідок змови. Позивач також вказує, що Комітетом досліджувалися окремі регіональні ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, проте позивачів та ряд інших суб'єктів господарювання визнано винними у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції за дії, які начебто вчинялися ними у всіх регіонах України.
Крім того, позивач вказує, що при визначенні територіальних меж ринку в ході розгляду справи № 143-26.13/153-16 Комітет не врахував усіх наведених в Методиці критеріїв та обмежився тільки висновком, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними. Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій (п.п. 205-206 спірного рішення).
В свою чергу, відповідач, у відзиві на позовну заяву підтримав використаний ним в оскаржуваному рішенні підхід щодо визначення меж ринку дослідження та встановлення антиконкурентної узгодженої поведінки суб'єктів господарювання, у т.ч. позивачів щодо встановлення ними цін на світлі нафтопродукти шляхом дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару на одному ринку.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
За змістом ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
В пункті 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В цьому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки антиконкурентних узгоджених дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Таким чином, перевірка правильності застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики передбачає перевірку судом даних використаних АМКУ для визначення того, що наявність договірних відносин впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів.
Частинами 4-7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Враховуючи викладене, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, необхідним є призначення судової економічної експертизи.
При цьому, при розгляді заявленого клопотання суд також враховував, що Верховний Суд конкретизував правові висновки, викладені у постановах від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, зазначивши таке.
За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.98 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.94 за N 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що Рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.
Водночас положення статті 40 Закону № 2210 та пункту 16 названих Правил стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити у даній справі судову економічну експертизу.
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
На підставі вищезазначеного, з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення судової економічної експертизи у даній справі, проведення якої доручає Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Зоологічна, буд. 8-А).
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Частиною 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що питання про призначення судової експертизи було розглянуто судом за клопотанням позивача-1, відповідно витрати, пов'язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа".
Згідно ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У зв'язку із призначенням судової експертизи, провадження у справі № 910/8155/21 підлягає зупиненню.
Керуючись ст.ст. 99, 100, ч. 1 ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" про призначення судової експертизи - задовольнити.
2. Призначити у справі № 910/8155/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Зоологічна, буд. 8-А).
3. На вирішення експерта винести наступні питання:
- Чи є методологічно коректним порівняння цін ПАТ "Укртатнафта" та імпортних цін, що кореспондують різним умовам поставки, в контексті визначення обґрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта"?;
- Чи підтверджується перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках? Якщо такі перевищення хоча б частково мали місце, із якими факторами це пов'язано?;
- Якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України, середньозваженими по обсягам продажів кожної мережі АЗС, і на що вказує така кореляція?;
- Якою є кореляція динаміки цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, ОККО, SOCAR і з чим це пов'язано?;
- Чи підтверджуються показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 щодо середньозважених цін на АЗС у мережі "АВІАС" тим, що обумовленість зміни ціни була необхідна у зв'язку із зміною іншими учасниками ринку своїх цін на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне?;
- Чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта"?;
- Чи є участь у картковому проекті, з такими ж основними умовами як у проекті АВІАС, взаємно економічно вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку?;
- Чи укладення та виконання договорів між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Інновейшн Мультимедіа" впливало чи могло впливати на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів?;
- Чи є з точки зору економіки обґрунтованим обраний Антимонопольним комітетом України підхід щодо визначення показників обсягів реалізації світлих нафтопродуктів виробництва ПАТ "Укртатнафта" проектом АВІАС, визначення кількості АЗС та, як наслідок, визначення частки проекту АВІАС на ринку виключно на підставі даних Державної служби статистики України?;
- Чи є обґрунтованим застосування Антимонопольним комітетом України коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) при визначенні схожості в діях суб'єктів господарювання (відповідачів в антимонопольній справі № 143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне паливо) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня- серпня 2017 року, та чи коректним був розрахунок такого коефіцієнта?;
- Чи є обґрунтованим визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків конкурентних відносин"?.
4. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа".
5. Зобов'язати судового експерта направити на адресу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" (46003, м. Тернопіль, вул. Чехова, буд. 8) оригінал рахунку на оплату експертизи.
6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" надати експертній установі докази проведення оплати послуг по проведенню судової експертизи.
7. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
8. Зобов'язати експерта після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта.
9. Провадження у справі № 910/8155/21 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.
10. Матеріали справи № 910/8155/21 надіслати до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Зоологічна, буд. 8-А).
Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 07.09.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Щербаков