ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2021Справа № 910/2346/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Нобіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво»
про стягнення 5 208 872,33 грн.,
за участю представників:
від позивача: Кемінь В.В.;
від відповідача: Волокітін А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Нобіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення 5 208 872,33 грн. (з урахуванням уточнення ціни позову), з яких: 4 715 824,39 грн. - основний борг, 281 887,95 грн. - інфляційні втрати, 211 159,99 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором підряду №149-15/18-Гл від 01.10.2018, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем спірної заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Станом на 15.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (з посиланням на вимоги ухвали суду від 23.02.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 14.04.2021. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву та усіх доказів, в тому числі контррозрахунку позовних вимог.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 відповідач отримав 23.03.2021 згідно відомостей з офіційного веб-сайту „Укрпошта?, проте правом на подання відзиву або будь-яких інших заяв по суті справи не скористався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.05.2021.
20.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2021.
У судове засідання 16.06.2021 представник відповідача (як і у попередні засідання) не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 розгляд справи відкладено на 01.09.2021.
У судове засідання 01.09.2021 з'явився представник відповідача та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що відповідачем для представництва власних інтересів було призначено нового представника, у якого відсутні матеріали даної справи.
У судовому засіданні 01.09.2021 судом було надано представникові відповідача час та технічну можливість для ознайомлення з матеріалами справи.
Після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи судом було відмовлено у клопотанні про відкладення розгляду справи через безпідставність та необґрунтованість такого клопотання, а також зважаючи на той факт, що протягом всього підготовчого провадження відповідачем не було здійснено жодних процесуальних дій.
У судовому засіданні 01.09.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.
У судовому засіданні 01.09.2021 представник відповідача заперечував проти позовних вимог та простив відмовити у задоволенні позову.
Згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що протягом підготовчого провадження відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не надав жодних заяв по суті справи, не направив представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2018 між ТОВ «Аркада-будівництво» (замовник, відповідач) та ТОВ «Фортуна Нобіс» (підрядник, позивач) був укладений договір №149-15/18-Гл (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у порядку та на умовах цього договору виконати власними та/або залученими силами та засобами у відповідності до затвердженої проектної документації, з дотриманням вимог діючих законодавчих та нормативних актів, вимог ДБН та ДСТУ, вимог цього договору монтажні та пусконалагоджувальні роботи І пускового комплексу прибудованої газової котельні (поз. 15А за ГП) Житлового будинку № 15 у складі об'єкта будівництва: «Будівництво житлових з будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі м. Києва».
Згідно з п. 4.3 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством України, чинними нормами і правилами, цим Договором та оформлюється Довідками за ф. КБ-3 і актами за ф. КБ-2в, складеними підрядником в ліцензійному програмному комплексі АВК-5, відповідно із Національним стандартом України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та з чинними будівельними нормами. Відповідність виконаних робіт чинним будівельним нормам і правилам, державним стандартам, іншим обов'язковим документам, умовам договору підтверджується візами відповідальних представників замовника, без яких акти за ф. КБ-2в на перевірку не приймаються.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що підрядник надає замовнику до 25-го числа звітного місяця довідку за ф. КБ-3 і акт за ф. КБ-2в за цей місяць, обов'язково завізовані відповідальними представниками технагляду замовника.
Замовник протягом 5-ти (п'яти) робочих днів перевіряє надані документи і у випадку відсутності обґрунтованих зауважень підписує (п. 4.6. Договору).
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати виконаних на підставі Договору робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 715 824,39 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Матеріалами справи підтверджується (акти приймання виконаних будівельних робіт за ф. КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. КБ-3) виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт згідно Договору на загальну суму 5 470 824,39 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем шляхом здійснення двох окремих платежів було перераховано позивачеві 755 000,00 грн. на виконання умов Договору (455 000,00 грн. та 300 000,00 грн. відповідно).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з п. 5.6. Договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання сторонами довідок за ф. КБ-3 та актів за ф. КБ-2в, оформлених відповідно до умов даного Договору, з урахуванням перерахованого підряднику авансу та коштів гарантійного фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав жодних належних, допустимих та достовірних доказів того, що станом на момент винесення даного рішення обов'язок замовника щодо оплати виконаних підрядником робіт було виконано.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.6. Договору у відповідача наявна заборгованість з оплати виконаної позивачем на підставі Договору роботи у розмірі 4 715 824,39 грн., а строк виконання такого зобов'язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду є таким, що настав.
Враховуючи викладене вище, оскільки доказів виконання відповідачем зобов'язання зі сплати спірної заборгованості матеріали справи не містять, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення 4 715 824,39 грн. основного боргу.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд враховує наступне.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних в межах заявленого періоду, суд приходить до висновку про те, що розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та здійсненим у відповідності до умов чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 281 887,95 грн. - інфляційних втрат та 211 159,99 грн. - 3 % річних, підлягають задоволенню повністю.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Належних та достовірних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач суду не надав, жодного змістовного та обґрунтованого заперечення проти позову не навів.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРКАДА-БУДІВНИЦТВО" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЬГИНСЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код: 34882504) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФОРТУНА НОБІС" (Україна, 03058, місто Київ, вул.Голего Миколи, будинок 5, Н/П 134; ідентифікаційний код: 40282150) основну заборгованість в розмірі 4 715 824,39 грн., 3% річних в розмірі 211 159,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 281 887,95 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 78 133,08 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2021.
Суддя І.В. Приходько