ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/10803/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК-Айті-Груп», м. Київ
про стягнення 120 483,78 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Айбокс банк» (далі - ПрАТ «Айбокс банк»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК-Айті-Груп» (далі - ТзОВ «ПК-Айті-Груп»/відповідач) про стягнення 120 483,78 грн, у тому числі: 38 000,00 - основного боргу, 8 348,15 грн - інфляційних втрат, 40 592,33 грн - 35% річних та 33 543,30 грн - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання вимоги № НХ12/4356 від 18.05.2018 та умов договору про надання гарантії № 1208-0318/EVM1t від 19.03.2018 сплачено на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» гарантійну виплату в сумі 44 000,00 грн внаслідок ненадання відповідачем документів, передбачених тендерною документацією. Таким чином, сплачена банківська гарантія підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.07.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Зокрема, копія ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 надіслана ТзОВ «ПК-Айті-Груп» 13.07.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 41/8, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправлення.
Вказане поштове відправлення повернуто до суду 19.08.2021 з відміткою відділення поштового зв'язку від 16.08.2021: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата відмітки поштового відділення про неотримання поштового відправлення адресатом за закінченням терміну його зберігання, а саме 16.08.2021, вважається датою вручення ТзОВ «ПК-Айті-Груп» ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
19.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Айбокс Банк», найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк» (далі - гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія "Ейвім"», найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПК-Айті-Груп» (далі - принципал) укладено договір про надання гарантії № 1208-0318/EVM1t, відповідно до якого гарант в порядку та на умовах, які визначені цим договором, надає Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» (в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»), місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 (далі - бенефіціар) гарантію, згідно умов якої гарантує перед бенефіціаром виконання принципалом його зобов'язань щодо укладення з бенефіціаром договору.
Згідно п. 1.1. договору гарантія є необхідною для участі принципала у відкритих торгах, що оголошує бенефіціар, проведення якого заплановано на 22.03.2018.
Пунктами 1.2. та 1.3. договору передбачено, що гарантія видається на суму 44 000,00 грн. Гарантія видається на строк по 20.06.2018 включно.
У відповідності до п. 2.1. договору гарант повинен згідно умов цього договору надати гарантію шляхом оформлення Гарантійного листа (листа-гарантії) лише при настанні наступних подій:
- надання принципалом заяви про надання гарантії;
- надання принципалом всієї необхідної тендерної та фінансової документації для оформлення справи;
- отримання гарантом винагороди згідно п. 3.1. цього договору.
В п. 3.2. договору сторони погодили, що у випадку виконання гарантом зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, принципал сплачує гаранту плату в розмірі 35 процентів річних від суми коштів, яка фактично була сплачена гарантом бенефіціару за наданою гарантією. Проценти нараховуються гарантом щомісяця за період із 1-ого по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році. Нарахування процентів за місяць, у якому грошові кошти були фактично сплачені гарантом бенефіціару, починається з дня здійснення гарантом такої проплати за гарантією (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день повного погашення принципалом зворотних вимог гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією. При цьому, такий день не враховується при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані за місяць відповідно до умов цього пункту, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому принципал повністю погасив зворотні вимоги гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією, повинні бути сплачені не пізніше дня погашення принципалом таких зворотних вимог.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі виконання зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, він згідно до чинного законодавства України набуває прав зворотної вимоги (регресу) до принципала в межах суми, фактично сплаченої ним за гарантією.
Відповідно до п. 4.2. договору принципал зобов'язаний погасити свої грошові зобов'язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов'язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією протягом 2-х робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від гаранта.
Згідно п. 6.3. договору, в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню, розмір якої розраховується виходячи зі ставки 0,1% від суми гарантії за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.
На виконання цього договору ПрАТ «Айбокс Банк» надало банківську гарантію №1208-0318/EVM1t від 19.03.2018.
Ця гарантія видана з метою забезпечення, що відповідач подає пропозицію за процедурою відкритих торгів, які будуть проведені 22.03.2018, на закупівлю: запасних частин до тепловозів 2ТЕ10 (поршні) ДК021:2015 (3463 - Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху), згідно з тендерною документацією, затвердженою рішенням тендерного комітету від 27.02.2018 та згідно оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2018-03-01-001112-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу, які оголосило та проводить ПАТ «Українська залізниця» (в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця).
За умовами гарантії №1208-0318/EVM1t позивач прийняв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання здійснити бенефіціару платіж в сумі 44 000,00 грн, у випадку настання обставин, які передбачені цією гарантією.
Відповідно до гарантії №1208-0318/EVM1t, в разі відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними, та/або непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю, та/або ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, та/або ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією, гарант зобов'язується виплатити бенефіціару суму, вказану в цій гарантії, протягом 5-ти банківських днів після отримання від бенефіціара вимоги в письмовій формі відповідно до законодавства України, якщо бенефіціар в своїй вимозі зазначить, що запитувана сума належить йому по настанні вищевказаних обставин, зазначить обставину або обставини, що настали.
18.05.2018 ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося до позивача з вимогою № НХ12/4356, в якій повідомило, що відповідач всупереч вимогам абз. 2 п. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону, внаслідок чого бенефіціар просив позивача перерахувати на його рахунок забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 44 000,00 грн.
04.06.2018 позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок-фактуру № 35 на суму 44 000,00 грн.
11.06.2018 позивачем виконано вимогу ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» шляхом перерахування на рахунок останнього грошових коштів у розмірі 44 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 2657939.
Отже, внаслідок настання обставин, передбачених гарантією №1208-0318/EVM1t від 19.03.2018 та сплатою позивачем на користь бенефіціара забезпечення тендерної пропозиції в сумі 44 000,00 грн, у ПрАТ «Айбокс Банк» виникло право вимоги до відповідача на цю суму.
Разом з тим, за твердженням позивача, відповідач частково сплатив суму гарантійного випадку у розмірі 6 000,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «ПК-Айті-Груп» виникла заборгованість в сумі 38 000,00 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість у розмірі 38 000,00 грн, зокрема, на адресу ТзОВ «ПК-Айті-Груп» були направлені вимоги за вих. № 482/041-б/б-01 від 10.02.2020 та за вих. № 2067/121-01 від 07.06.2021.
Однак, ці вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання гарантії та у зв'язку із настанням обставин, передбачених гарантією № 1208-0318/EVM1t, ПАТ «Айбокс Банк» звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «ПК-Айті-Груп» заборгованості в сумі 38 000,00 грн.
Крім того, ПрАТ «Айбокс Банк» просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 33 543,30 грн, нарахованої на суму гарантії, а також 35% річних у розмірі 40 592,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 348,15 грн, нараховані на суму боргу за період з 11.06.2018 по 29.06.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частинами 1 та 2 ст. 200 ГК України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Згідно ч. 4 ст. 200 ГК України, до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Статтею 564 ЦК України встановлено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Судом вище встановлено, що 19.03.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання гарантії №1208-0318/EVM1t, на виконання якого позивач надав банківську гарантію № 1208-0318/EVM1t від 19.03.2018, відповідно до якої позивач прийняв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання здійснити на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» платіж в сумі 44 000,00 грн, у випадку настання обставин, які передбачені цією гарантією.
Судом встановлено, що внаслідок порушення відповідачем вимог тендерної документації, а саме ненадання документів, що підтверджують відсутність підстав, згідно ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач на вимогу бенефіціара сплатив на користь останнього грошове забезпечення у розмірі 44 000,00 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ст. 569 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України вставлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, згідно п. 4.2. договору про надання гарантії № 1208-0318/EVM1t від 19.03.2018, принципал зобов'язаний погасити свої грошові зобов'язання перед гарантом, які виникли внаслідок виконання гарантом його зобов'язань перед бенефіціаром, які забезпечені гарантією протягом 2-х робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги від гаранта.
Судом вище також встановлено, що відповідач частково здійснив оплату на користь позивача в сумі 6 000,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «ПК-Айті-Груп» утворилась заборгованість у розмірі 38 000,00 грн.
На підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість в сумі 38 000,00 грн, проте ці вимоги залишені відповідачем без задоволення.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТзОВ «ПК-Айті-Груп» порушено умови договору про надання гарантії № 1208-0318/EVM1t від 19.03.2018 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк» про стягнення боргу у розмірі 38 000,00 грн.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з ТзОВ «ПК-Айті-Груп» пені у розмірі 33 543,30 грн, нарахованої на суму гарантії, а також 35% річних у розмірі 40 592,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 348,15 грн, нарахованих на суму боргу за період з 11.06.2018 по 29.06.2021, суд зазначає таке.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 6.3. договору, в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню, розмір якої розраховується виходячи зі ставки 0,1% від суми гарантії за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п. 3.2. договору сторони погодили, що у випадку виконання гарантом зобов'язань принципала, які забезпечені гарантією, принципал сплачує гаранту плату в розмірі 35 процентів річних від суми коштів, яка фактично була сплачена гарантом бенефіціару за наданою гарантією. Проценти нараховуються гарантом щомісяця за період із 1-ого по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і 365/366 днів у році. Нарахування процентів за місяць, у якому грошові кошти були фактично сплачені гарантом бенефіціару, починається з дня здійснення гарантом такої проплати за гарантією (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день повного погашення принципалом зворотних вимог гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією. При цьому, такий день не враховується при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані за місяць відповідно до умов цього пункту, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 7-го числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому принципал повністю погасив зворотні вимоги гаранта, які виникли в результаті здійснення гарантом проплати за виданою гарантією, повинні бути сплачені не пізніше дня погашення принципалом таких зворотних вимог.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 35% річних та інфляційних втрат, і встановив, що позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого нараховано пеню більше, ніж за шість місяців.
Так, за розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 7 840,44 грн, нарахованої на суму гарантії за період з 11.06.2018 по 11.12.2018, а також 35% річних у розмірі 40 592,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 348,15 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК-Айті-Груп» (01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 41/8; ідентифікаційний код 41086173) на користь Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк» (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 9А; ідентифікаційний код 21570492) заборгованість у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) грн 00 коп., пеню в сумі 7 840 (сім тисяч вісімсот сорок) грн 44 коп., 35% річних у розмірі 40 592 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 33 коп., інфляційні втрати в сумі 8 348 (вісім тисяч триста сорок вісім) грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 1 785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять) грн 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук