ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/10898/21
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бджілка Печерська"
про стягнення 74 963, 38 грн
Представники сторін: не викликалися.
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бджілка Печерська" про стягнення 74 963, 38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2017 року між сторонами укладено договір поставки №80533.
На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 88 963,38 грн. Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 14 000,00 грн.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 20.07.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 77595720.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.07.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бджілка Печерська" (покупець) укладено договір №80533 купівлі-продажу.
Відповідно до п.1.1 договору за цим договором продавець зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Даний догові набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 календарних днів до спливу терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п.1.3 договору).
Згідно з п.2.2 договору, під товаром сторони розуміють продукцію народного споживання у тому числі: продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, побутову хімію, електротовари, побутову техніку, засоби електрозв'язку, та інші товари народного споживання, купівля-продаж яких дозволена на території України.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору якщо товар доставляється продавцем на склад покупця, прав власності на товар та ризик його втрати та/або пошкодження несе продавець до моменту фактичної передачі товару покупцю. Підтвердженням передачі товару сторони встановили момент підписання повноважними представниками сторін товаросупроводжувального документу на товар. У випадку самовивозу товару покупцем, зі складу продавця, право власності на товар та ризик його втрати та/або пошкодження виникає у покупця з моменту приймання товару на складі продавця, що буде підтверджуватися підписанням повноважними представниками сторін товаросупроводжувального документу на товар.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 88 963,38 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковими накладними, а саме:
- № 685472 від 02.03.2021 на суму 2 322,00 грн.,
- № 685473 від 02.03.2021 на суму 5 564,50 грн.,
- № 685474 від 02.03.2021 на суму 1 577,88 грн.,
- № 685475 від 02.03.2021 на суму 13 147,50 грн.,
- № 685476 від 02.03.2021 на суму 3 140,16 грн.,
- № 685477 від 02.03.2021 на суму 837,50 грн.,
- № 685478 від 02.03.2021 на суму 1 061,81 грн.,
- № 685479 від 02.03.2021 на суму 1 238,46 грн.,
- № 685480 від 02.03.2021 на суму 1 527,92 грн.,
- № 685482 від 02.03.2021 на суму 743,69 грн.,
- № 685483 від 02.03.2021 на суму 1 814,52 грн.,
- № 685484 від 02.03.2021 на суму 2 197,24 грн.,
- № 685485 від 02.03.2021 на суму 862,38 грн.,
- № 685486 від 02.03.2021 на суму 2 736,00 грн.,
- № 686042 від 04.03.2021 на суму 1 663,82 грн.,
- № 686043 від 04.03.2021 на суму 2 105,44 грн.,
- № 686044 від 04.03.2021 на суму 1 733,71 грн.,
- № 686045 від 04.03.2021 на суму 3 454,57 грн.,
- № 686046 від 04.03.2021 на суму 2 496,00 грн.,
- № 686047 від 04.03.2021 на суму 1 102,22 грн.,
- № 686048 від 04.03.2021 на суму 1 728,18 грн.,
- № 686049 від 04.03.2021 на суму 1 675,00 грн.,
- № 686050 від 04.03.2021 на суму 4 778,16 грн.,
- № 686052 від 04.03.2021 на суму 6 022,20 грн.,
- № 686053 від 04.03.2021 на суму 7 815,42 грн.,
- № 686054 від 04.03.2021 на суму 3 173,10 грн.,
- № 686055 від 04.03.2021 на суму 1 638,00 грн.,
- № 686056 від 04.03.2021 на суму 1 638,00 грн.,
- № 686532 від 05.03.2021 на суму 9 168,00 грн.
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 3.1 договору вартість товару, купівля-продаж якого є предметом цього договору підлягає оплаті покупцем на умовах відстрочення платежу 14 календарних днів. При визначені строку відстрочення платежу, початок строку відліковується з моменту фактичного отримання товару.
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 14 000,00 грн. (05.04.2021 - 9 000,00 грн., 06.04.2021 - 5 000,00 грн.), що підтверджується довідкою ПАТ «Банк Восток» вих. №05/6213 від 25.06.2021р.
Будь-яких інших доказів оплати товару чи його повернення позивачу матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 74 963,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129,ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бджілка Печерська" (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 72, ідентифікаційний код 35371091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 32294905) основний борг в розмірі 74 963 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 38 коп. та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий