ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/13989/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, оф. 310) до Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9) про визнання незаконними та скасування наказів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач) про:
- визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України "Про заміну членів наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго" №1322 від 13.12.2019;
- визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України "Про заміну членів наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго" №305 від 26.02.2021.
Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі приписів статті 174 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Зазначеною нормою процесуального права передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2019 року в справі № 916/2733/18 зазначив, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
В постановах Великої Палати Верховного Суду визначено, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі №923/682/16.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, позивач посилається на порушення його корпоративних прав на управління Публічним акціонерним товариством "Центренерго" внаслідок прийняття Фондом державного майна України оспорюваних наказів від 13.12.2019 № 1322, яким замінено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та від 26.02.2021 № 305, яким замінено ОСОБА_4 на ОСОБА_7 .
Суд зазначає, що у даному випадку, кожне з оскаржуваних рішень становить самостійний предмет розгляду, який має окреме коло доказів, підстави виникнення та коло осіб, чиїх прав та/або інтересів стосується таке рішення.
Отже, у випадку розгляду цих вимог в межах одного провадження, судом має бути надана правова оцінка кожного управлінського рішення, відповідність їх вимогам закону, з огляду на змагальність господарського судочинства, судом мають бути враховані доводи усіх учасників судового процесу щодо заявлених вимог, попри те, що деякі з оспорюваних рішень не впливають на права та/або обов'язки усіх осіб, яких позивач просить залучити до участі у справі.
Таким чином, суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів.
Відтак, оскільки позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, хоча є преюдиційними одна до одної, вони не можуть вважатися однорідними, а тому положення статті 173 ГПК України, в даному випадку, не можуть бути застосовані.
За таких обставин суд вважає, що позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки підставами даного позову є три окремі управлінські рішення, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів та учасників, а відтак сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору і свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 08 жовтня 2019 року в справі №910/7680/19 та від 20 січня 2021 року в справі №914/2172/20.
При цьому, судом встановлено, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі №910/12388/21 та від 10.08.2021 у справі №910/12701/21, які набрали законної сили, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України та Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України "Про заміну членів наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго" №1322 від 13.12.2019, №305 від 26.02.2021 та визнання недійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго", яке оформлене протоколом №5/2021 від 26.02.2021 вже було повернуто у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Водночас, звертаючись до суду з даним позовом, заявником встановлені у вказаних ухвалах суду порушення правил об'єднання не враховано, тоді як відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з цим, частина 1 статті 173 ГПК України, як вже зазначалося, дозволяє об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Проаналізувавши заявлені позивачем позовні вимоги суд приходить до висновку, що оскільки позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, хоча є преюдиційними одна до одної, вони не можуть вважатися однорідними, а відтак положення статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, порядок об'єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
За приписами пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, і процесуальним законом визначено їх розгляд за виключною підсудністю різними судами, що виключає можливість застосування приписів статті 173 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" про визнання незаконними та скасування наказів підлягає поверненню.
При цьому, суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою для залишення заяви без руху, відсутнє посилання на ст. 173 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/7186/19.
Згідно із ч. 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України про визнання незаконними та скасування наказів повернути.
Ухвала набирає законної сили 08.09.2021 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя М.О. Лиськов