ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/12050/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"
про забезпечення позову в справі № 910/12050/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"
2. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна
2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна
3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович
4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна
про визнання договорів недійсними,
Без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" (далі - відповідач-1), Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест" (далі - відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" (далі - відповідач-4) про:
- визнання недійсним Іпотечного договору, посвідченого 27.06.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1980 (з урахуванням Договорів про внесення змін до Іпотечного договору від 22.09.2008 року № 3021 (дублікат), від 25.09.2008 року № 3054, від 28.11.2008 року № 3620, від 16.06.2011 року № 1496, від 29.07.2012 року № 2661, від 23.08.2012 року № 1943), в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;
- визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015 року, укладеного між ПАТ "АКБ Київ" та ПАТ АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та реєстрованого в реєстрі за № 3060, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;
- визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 20.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 873, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;
- визнання недійсним Договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 30.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2098, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін", в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що він є власником квартири № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві. Разом із тим, 02.07.2021 року зі змісту відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що вказаний об'єкт нерухомості є предметом іпотеки. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", підставами для внесення відповідних відомостей про іпотеку до реєстру стали оспорювані договори. Таким чином, оскільки позивач ніколи не був іпотекодавцем майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві, а вищенаведені правочини порушують його права як власника цього майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", з посиланням на приписи частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, вказувало про наявність правових підстав для визнання таких договорів недійсними.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/12050/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, залучено Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничу Ольгу Василівну, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову Світлану Володимирівну, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєву Наталію Михайлівну.
27.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" від 25.08.2021 року № 117/32906/2021, в якій відповідач-2 просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності до пред'явлених позивачем вимог, посилаючись на підписання спірного договору іпотеки 27.06.2008 року та обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" про укладення наведеного правочину ще з 23.12.2015 року.
27.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" від 25.08.2021 року № 117/32907/2021 на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" з огляду на те, що набуття Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (у тому числі спірним договором Іпотеки), укладеними між ПАТ "АКБ "Київ" та ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", відбулося правомірно. Також відповідач-2 вказав, що право власності на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві, з наявністю якого позивач пов'язує недійсність оспорюваного договору Іпотеки, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" не виникало, оскільки за змістом договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.04.2007 року № 31 (на який позивач посилався як на підставу оформлення його права власності на вказане нерухоме майно) позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Більше того, умовами вказаного договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.04.2007 року № 31 сторони не передбачили жодних обмежень в частині прав та обов'язків ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" щодо можливості передачі майнових прав на об'єкт інвестування - квартиру № 15 під обтяження третім особам у якості забезпечення виконання зобов'язань. Відповідач-2 також звернув увагу на те, що об'єкт інвестування на момент укладення договору Іпотеки не був прийнятий до експлуатації, тоді як державну реєстрацію права власності на квартиру № 15 позивачем було проведено тільки через 8 років - 02.07.2021 року. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", крім іншого, вказало, що вимога про визнання недійсним Іпотечного договору в частині передачі під обтяження належних позивачу прав не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги в жодному разі не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав. Також у наведеному відзиві відповідач-2 просив суд вирішити питання про залишення позовної заяви без руху, враховуючи не зазначення позивачем у прохальній частині позовної заяви конкретних вимог, пред'явлених до кожного з відповідачів.
06.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 03.09.2021 року № 03/09/21, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" просило суд вжити заходи забезпечення пред'явленого ним у даній справі позову шляхом накладення арешту на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві (РНОНМ: 2399245780000), а також заборонити усім державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, свідоцтво про право власності, передачу в іпотеку, довірчу власність, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інше) стосовно квартири № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві (РНОНМ: 2399245780000). В обґрунтування цієї заяви позивач посилався на наявність у відповідача-4 відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку" потенційної можливості укласти з третіми особами договір купівлі-продажу квартири. За таких обставин, за твердженням позивача, реалізація Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" вищенаведеного права та невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе захистити свої права у межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
До початку призначеного підготовчого засідання 08.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" від 06.09.2021 року на позовну заяву, в якому відповідач-4 заперечив проти задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" з огляду на те, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" в установленому законом порядку та у повному обсязі перейшло право вимоги до позичальника - ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", що виникло з кредитних договорів, зокрема, № 45/07, укладених останнім з Банком, та права вимоги за договорами, що їх забезпечують, у тому числі Іпотечним договором № 1980. У той же час на момент укладення спірних договорів позивач не набув ані майнових прав, ані права власності на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві, тоді як право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" на означену нерухомість було оформлено лише 02.07.2021 року, тобто через 13 років після передання вищевказаної квартири в іпотеку.
У підготовчому засіданні 08.09.2021 року судом поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" строк на подання відзиву на позовну заяву, а також зазначено про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без руху та задоволення відповідного клопотання ПАТ АБ "Укргазбанк". Крім того, у вказаному підготовчому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів, встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзиви відповідача-2 та відповідача-4 на позовну заяву до 17.09.2021 року, встановлено відповідачу-2 та відповідачу-4 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 01.10.2021 року; підготовче засідання відкладено на 05.10.2021 року.
Разом із тим, суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" про забезпечення позову від 03.09.2021 року № 03/09/21, дійшов висновку про необхідність повернення її заявнику, з огляду на наступне.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами пунктів 1, 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом частин 1, 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Разом із тим, частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.7 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Отже, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Враховуючи наведене, у даному випадку необхідними реквізитами платіжного документа, який підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в справі № 910/12050/21 у встановлених порядку і розмірі є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна заява про забезпечення позову (враховуючи подання позивачем заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі), а також відомості про оплату судового збору за подання такої заяви про забезпечення позову.
У той же час до заяви про забезпечення позову від 03.09.2021 року № 03/09/21 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" було додано оригінал квитанції № 0.0.2253598144.1 на суму 1 135,00 грн., в якій у графі "Призначення платежу" вказано: "101:33446809:22030101; судовий збір за позовом Господарський суд м. Києва; ТОВ "Інвестгарант".
За таких обставин, зазначена квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову від 03.09.2021 року № 03/09/21 у даній справі, оскільки в означеній квитанції відсутній як номер справи, в межах якої подається та оплачується заява про забезпечення позову, так і відомості про оплату судового збору саме за подання цієї заяви про забезпечення позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року в справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 року в справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 року в справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 року в справі № 910/5640/18, від 12.05.2020 року в справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 року в справі № 923/713/19, від 11.01.2021 року в справі № 921/302/20.
За приписами частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на відсутність у поданих матеріалах належних та допустимих доказів сплати заявником судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову в справі № 910/12050/21, суд дійшов висновку про те, що така заява не відповідає приписам частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим підлягає поверненню заявнику.
При цьому, суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 139, 140, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" про забезпечення позову від 03.09.2021 року № 03/09/21 повернути заявнику.
2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (08.09.2021 року) та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя В.С. Ломака