ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/12869/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка»
до Державної служби геології та надр України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні дій, щодо одностороннього розірвання Договору № 3/6-21 від 21.04.2021 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування графіту та підземних вод Городнявської ділянки Буртинського родовища, яке знаходиться в Шепетівському районі Хмельницької область, укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спис Україна»;
- зобов'язання відповідача розірвати в односторонньому порядку Договір № 3/6-21 від 21.04.2021 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування графіту та підземних технічних вод Городнявської ділянки Буртинського родовища, яка знаходиться у Шепетівському районі Хмельницької області, укладений між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спис Україна».
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідала вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Означену ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2021 було надіслано на юридичну адресу позивача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та у позовній заяві, а саме: 35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Д. Галицького, будинок 1.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0105478491111, копія ухвали господарського суду міста Києва від 11.08.2021 була отримана заявником 19.08.2021 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що частинами 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
За таких обставин, останнім днем строку для подання на адресу суду заяви про усунення недоліків позовної заяви є 30.08.2021 року.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частин 6, 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на те, що заявником не усунуто недоліків позовної заяви у визначений судом строк, суд, керуючись частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» даної позовної заяви з додатками.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна будівельна кераміка» вважати неподаною та повернути заявникові.
2. Звернути увагу заявника, що згідно з положеннями частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Ломака