ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/12272/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького»
до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича
про стягнення 47 621, 10 грн.,
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича» (далі - відповідач) про стягнення 47 621, 10 грн., з яких 36 563, 18 грн. основного боргу, 4 347, 51 грн. пені, 4 574, 13 грн. інфляційних втрат, 2 136, 28 грн. 3 % річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ОД/2018/03/16/3 від 16.03.2018, унаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.
Ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 910/12272/21 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
У серпні 2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» про усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши матеріали поданої Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» позовної заяви, суд зазначає наступне.
Приписи статті 125 Конституції України передбачають, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція (підсудність).
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За загальним правилом, за приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Стаття 30 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розгляду справ за виключною підсудністю, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 916/142/19.
Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.
Виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При цьому, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 та від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку, як встановлено судом, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № ОД/2018/03/16/3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг орендарю від 16.03.2018 в частині відшкодування витрат позивача на утримання майна, а саме частини нежитлового приміщення, що знаходиться на першому поверсі триповерхової будівлі терміналу під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168.
За таких обставини, приймаючи до уваги викладені в постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, яке знаходиться у м. Львів, суд дійшов висновку, що спір має вирішуватись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням орендованого нерухомого майна.
Вимогами статті 31 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича про стягнення 47 621, 10 грн. підлягають передачі за територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області.
Керуючись приписами статей 27, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (код ЄДРПОУ 33073442) до Фізичної особи-підприємця Кардинала Олександра Миколайовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 47 621, 10 грн. передати за підсудністю до господарського суду Львівської області (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, будинок 128).
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Ломака