ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/10967/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.»
про стягнення 10214,56 грн,
Без виклику представників сторін
У липні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про стягнення 10214,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.12.2020 у м. Києві, на вул. Брест-Литовське шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , якому позивач, як страховик виплатив, страхове відшкодування в розмірі 10214,56 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність, ОСОБА_1 , відповідно до полісу ЕР №201078440, застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» позивач просить стягнути з відповідача 10214,56 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 23.07.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.08.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 13.08.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 09.08.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда , буд. 4, корп. 6-А.
Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477610575 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 26.07.2021.
В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2020 між ПрАТ «Просто-Страхування» (позивач, страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів PVP.S №2000049 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб - автомобіль марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
З відповіді НПУ №3020356353863758 від 21.12.2020 вбачається, що 15.12.2020 о 08:45 год у м. Києві на вул. Брест-Литовське шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , внаслідок чого пошкоджено вищезазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.2.3.б., п. 12.1. п. 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/1091/21 від 24.02.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Позивач, на виконання умов Договору на підставі страхового акта №149414 від 23.12.2020, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на страхувальнику що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №19783 від 24.12.2020.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на страхового акта №149414 від 23.12.2020 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, склала 10214,56 грн без ПДВ.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_3 , застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.».
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що поліс обов'язкового страхування ЕР №201078440 був чинний на момент скоєння ДТП - 15.12.2020. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 0 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 збитки у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про страхове відшкодування вих.№04-3235 АРКС від 11.01.2021 про виплату страхового відшкодування.
Листом №51-0359 від 19.01.2021 відповідач у відповідь на вищезазначену вимогу звернувся до позивача в якому зазначив, що для якнайшвидшого прийняття рішення останньому необхідно надати постанову суду про адміністративне правопорушення та визнання ОСОБА_1 винним у ДТП.
Листом №вих.04-665 від 15.03.2021 позивачем було направлено відповідачу копію постанови Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/1091/21 від 24.02.2021.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 10214,56 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не подано до суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020 укладеного із АБ «Синюк та партнери», копію Додатку №1 до договору (реєстр справ) від 01.06.2021, копію Акта виконаних робіт від 30.06.2021, копію Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 30.06.2021, копію рахунка-фактури №13 від 01.06.2021 на суму 83000 грн, копія платіжного доручення №11280 від 30.06.2021.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та пропорційними.
Окрім того, суд зазначає, що жодних заперечень від відповідача щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6-А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04054, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10; ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування в сумі 10214 (десять тисяч двісті чотирнадцять) грн 56 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 08.09.2021
Суддя Я.В. Маринченко