ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/10372/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлогістиккомплект»
про стягнення 88151,24 грн,
Без виклику представників сторін
У червні 2021 року Заступник керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлогістиккомплект» про стягнення 88151,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів на 382 км. автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , а також спеціалізованого напівпричепу марки Krone, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 які належать відповідача. Так, позивач зазначає, що за результатами відповідної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №164321 від 03.07.2019, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021710 від 03.07.2019 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.07.2019 на підставі яких нараховано плату за проїзд в розмірі 2979,60 євро, що еквівалентно 88151,24 грн. Враховуючи, що відповідачем не погашено заборгованість у розмірі 88151,24 грн по сплаті за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні позивач просить суд стягнути з ТОВ «Спецлогістиккомплект» відповідну заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.07.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що у заступника керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва відсутні повноваження для звернення до суду із даним позовом, оскільки не дотримано порядку передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», належним чином не обгрунтовано необхідності представництва у суді, відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вагове обладнання не розраховано на зважування вантажу такою масою, а результати зважування є недостовірними та здійсненими з порушенням процедури зважування, а тому розрахунок наданий позивачем є недостовірним. Окрім того, відповідач зазначив вимірювальна техніка яка використовувалась для зважування автомобіля не призначена для зважування вантажів, що перевищують максимально допустиму вагу (30 т), а фактична маса автомобіля за результатами зважування становила 49.4 т, а тому можлива суттєва похибка зважування.
Крім того, позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/13558/21, яке мотивоване тим, що позивачем оскаржено у судовому порядку правомірність нарахування плати за проїзд і в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/13558/21 про визнання незаконним та скасування розрахунку плати за проїзд.
Розглянувши вказане клопотання судом встановлено відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки позивачем не доведено наявність обставин, які б зумовили об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої. Наявні в матеріалах справи докази достатні для того, щоб встановити та оцінити факти, які є предметом судового розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.07.2019 року Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на 382 км автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин було здійснено габаритно-ваговий контроль належного Приватному акціонерному товариству «Спецлогістиккомплект» транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , а також спеціалізованого напівпричепу марки Krone, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 які належать відповідачу.
Вказана перевірка здійснювалась на підставі направлення на комплексну, рейдову перевірку від 27.06.2019 року №011748, виданого начальником Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, а також згідно із затвердженим начальником управління Укртрансбезпеки у Волинській області щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Волинській області у період з 01.07.2019 року по 07.07.2019 року. Належним чином засвідчені копії наведених документів наявні у матеріалах справи.
З наявної в матеріалах справи Довідки від 03.07.2019 року № 0008877 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що навантаження на осі складають (тон): 1) 5,8; 2) 12,25; 3) 20,1; повна маса транспортного засобу - 38,4 тон.
За результатами перевірки 03.07.2019 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0002312 та акт №0021710 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.
У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акті зазначено, що транспортний засіб з напівпричепом має повну масу 49,4 т, при нормативно допустимій масі 40 т.
Вищезазначений акт №164321 від 03.07.2019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було підписано водієм транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, жодних відомостей про відмову від отримання копії акту не міститься.
В акті №0021710 вказано, що транспортний засіб завантажено деревиною, і маршрут його руху «с. Зелене (Рівненська обл.) - м. Кам'янка Бузька (Львівська обл.)» пройдена відстань 260 км.
На підставі зазначених вище довідки та акту здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №77/417 від 03.07.2019, та нарахована плата у розмірі 2979,60 євро, еквівалентній на день здійснення розрахунку за офіційним курсом гривні, встановленому Національним Банком України, сумі 88151,24 грн.
Зазначений розрахунок та акт №0021710 складені відносно ТОВ «Спецлогістиккомплект» вручено під розпис водієві відповідача - ОСОБА_1
08.05.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Волинської області було складено лист-повідомлення про заборгованість №37650/21/24-20 в якому зазначено про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 88151,24 грн.
Також, у вищезазначеному листі відповідача було повідомлено, що у випадку не внесення вищезазначеної плати, Укртрансбезпека в порядку взаємодії з органами прокуратури буде вживати заходів щодо примусового стягнення вказаної суми в судовому порядку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок).
Відповідно до підпункт 4 пункту 2 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку).
Згідно з п. 20 Порядку, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п.27 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).
Відповідно до пункту 30 Порядку лата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
За правилами пункту 31-1 Порядку Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком документи, зокрема довідка, акт №0002312 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки 03.07.2019 у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.
Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 2979,60 євро здійснений відповідно до затвердженої формули, здійснений без помилок та є вірним.
Судом встановлено, що відповідач, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 2979,60 євро, що еквівалентно станом на 03.07.2019 88151,24 грн не сплатив, дії Укртрансбезпеки не оскаржив.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 88151,24 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача щодо невідповідності технічних параметрів контрольно-вагового обладнання фактичним умовам вимірювання, зокрема обмеження максимальної ваги вимірювального пристрою на рівні 30 т при допустимій масі транспортного засобу 40 т, а також непроходження повірки вимірювальним пристроєм судом відхиляються, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Крім того, як вбачається з відповіді на відзив, максимальна допустима маса зважування 30т, встановлена для зважування навантаження на 1 вісь транспортного засобу, а не для маси всього транспортного засобу.
Щодо відсутності підстав для звернення прокурора з позовною заявою у зв'язку з недотриманням передбаченого законом порядку звернння до суду, суд зазначає наступне.
Листом №38087/21-1/24-20 від 13.05.2020 Управління Укртрансбезпеки у Волинської області звернулось до Прокуратури м. Києва з проханням розглянути можливість щодо представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки у справі щодо стягнення з ТОВ «Спецлогістиккомплект» нарахованої плати за проїзд у розмірі 88151,24 грн. В обґрунтування означеного звернення Управління посилається на відсутність у нього передбаченого законом права на самостійне звернення до суду з відповідним позовом.
Листом №10.58-44-826вих-21 від 28.04.2021 керівник Солом'янської окружної прокуратури міста Києва просив Управлінням Укртрансбезпеки у Волинської області у найкоротший строк повідомити про вжиті заходи щодо відновлення інтересів держави та стягнення з відповідача плати за проїзд у розмірі 88151,24 грн, зокрема, звернення до суду з позовною заявою до ТОВ «Спецлогістиккомплект» про стягнення вищезазначеної заборгованості.
Листом №2373/8.4/23-21 від 11.05.2021 Поліське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки звернулося до Святошинської окружної прокуратури в якому зазначило, що ТОВ «Спецлогістиккомплект» було направлено повідомлення про наявність заборгованості у розмірі 88151,24 грн плати за проїзд великовагового транспортного засобу разом з копіями матеріалів перевірки. Жодної інформації про звернення Управління до суду про стягнення вищезазначеної заборгованості не було зазначено.
Листом №10.58-44-1893вих21 від 24.06.2021 прокурор у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив позивача про свій намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі уповноваженого органу - Державної служби України з безпеки на транспорті у справі про стягнення з ОВ «Спецлогістиккомплект» плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 88151,24 грн.
Оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті з часу нарахування плати за проїзд у розмірі 2979,60 євро (з 2019 року) не вжила заходів щодо стягнення вказаної плати з відповідача, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, а також враховуючи, що у адресованих прокурору листах позивач зазначив про те, що жодних заходів з примусового стягнення цієї суми з відповідача він вживав, прокурор у позовній заяві посилався на нездійснення позивачем захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає прокурору право здійснювати представництво інтересів держави в суді. Зважаючи на викладені обставини, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 88151,24 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, за змістом положень якої у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор виходив з того, що внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, порушуються економічні інтереси держави в частині ненадходження коштів до Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Укртрансбезпеки з 2019 року не вживалось жодних заходів щодо примусового стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 88151,24 грн. Відтак, своєчасне неподання до суду позову про стягнення з ТОВ «Спецлогістиккомплект» плати за проїзд автомобільними дорогами належного йому транспортного засобу із перевищенням вагових нормативів свідчить про неналежне здійснення цим органом владних повноважень.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурором дотримано визначений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки, тоді як підстав для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України після відкриття провадження у справі судом не встановлено.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати нарахованої плати за проїзд.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлогістиккомплект» (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5-В; ідентифікаційний код 38930944) в дохід Державного бюджету України 88151 (вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят одну) грн 24 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортним засобом, вагові параметри яких перевищують нормативні.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецлогістиккомплект» (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5-В; ідентифікаційний код 38930944) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 2270 (двi тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 08.09.2021
Суддя Я.В. Маринченко