ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/10682/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
доМоторного (транспортного) страхового бюро України
простягнення 24 633 грн 07 коп.
Представники:не викликались
02.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" з вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 24 633 грн 07 коп., в тому числі: 3 170 грн 31 коп. 3 % річних та 21 462 грн 76 коп. інфляційних втрат,
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у зв'язку із визнанням банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", на підставі статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, право вимоги якої у останнього виникла на підставі укладення договору відступлення права вимоги № 5/30-06/2015 від 30.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/10682/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
03.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
09.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення до позовної заяви.
25.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення касаційного перегляду справи № 910/14293/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 у задоволенні клопотання Моторного (транспортного) страхового бюро України про зупинення провадження відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2014 у справі № 369/12536/14-п встановлено, що 26.11.2014, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ПАЗ 32054, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з автомобілем марки Audi A6, державний номер НОМЕР_2 , який рухався позаду та зупинився, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01.12.2014 № 3151, складеного фізичною особою-підприємцем Шопулко Ігорем Анатолійовичем, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Audi A6, державний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження складає 42 613 грн 92 коп.
Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність власника транспортного засобу ПАЗ 32054, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/697748.
Згідно з пунктом 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
25.06.2015 між ОСОБА_2 (первісний кредитор (цедент) за договором) та Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (новий кредитор (цесіонарій) за договором) укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до умов якого на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв'язку з фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ПАЗ 32054, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якого застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.08.2014, номер полісу № АІ/697748, в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна", зокрема, право вимоги щодо сплати 36 116 грн 26 коп.
Внаслідок укладення даного договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору факторингу зобов'язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_1 ; страхова компанія - ПрАТ "СК "Україна"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
30.06.2015 між фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-06/2015, відповідно до умов якого клієнт передав фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договору відступлення права вимоги (цесії) виплатити страхового відшкодування від 25.06.2015, у розмірі 36 116 грн 26 коп. (особа визнана винною у скоєнні ДТП: ОСОБА_1 ; страхова компанія: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна").
Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що за передані права вимоги до боржника за договором факторингу фактор сплачує клієнтові 178 060 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Нормами частини 1 статті 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі № 910/842/18 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"; визнано розмір безспірних вимог ініціюючих кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс . Капітал" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на суму 1 232 899 грн. 85 коп.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 268 524, 30 грн. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов'язаннях, що виникли на підставі договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в тому числі, полісу АІ/697748.
24 квітня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у справі № 910/842/18, в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/697748. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору АІ/069778. Розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору № АІ/069778, включав в себе, в тому числі: 36 116 грн 26 коп. - сума страхового відшкодування; 3 170 грн 31 коп. - 3% річних; 21 462 грн 76 коп. - розмір інфляційних втрат.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 № 910/842/18 визнано конкурсним кредитором Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 547 674, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198, 78 грн, шостої черги на суму 1 835 120, 95 грн, загальна сума 15 298 994, 30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 17 липня 2019 року, у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважати погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника вимоги кредиторів, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 555 040, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198, 78 грн, шостої черги на суму 6 868 953, 48 грн, загальна сума 20 340 192, 80 грн.
Згідно з пунктом 39.1. статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Відповідно до пункту 39.2.1. статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основними завданнями МТСБУ, зокрема, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.
У відповідності до норм підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, зокрема, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ для задоволення вимог його кредиторів.
Позивач, у зв'язку з ліквідацією Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату боргу від 16.08.2019.
10.09.2019 відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором страхування № АІ/697748, зокрема, здійснено лише виплату страхового відшкодування у розмірі 36 116 грн 26 коп. Інша частина зобов'язань щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат була залишена з боку відповідача без задоволення.
Позивач звернувся до суду з даним позовом із вимогою про стягнення Моторного (транспортного) страхового бюро України 24 633 грн 07 коп., в тому числі: 3 170 грн 31 коп. 3 % річних та 21 462 грн 76 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом викладених норм правовідношення, в якому страховик, у разі настання страхового випадку, зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, на суму якого у разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені Законом і договором страхування (зокрема, пеня, 3 % річних, інфляційні втрати) (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/17993/15, від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, від 20.07.2020 по справі №910/14293/19).
Суд зазначає, що Моторне (транспортне) страхове бюро України не звільняється від обов'язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід'ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3 % річних, інфляційних втрат, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу №5/30-06/2015 від 30.06.2015 - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі (пункт 1.2).
Враховуючи наведене, для вирішення спору про покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону) обов'язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також 3 % річних, інфляційних втрат, нарахованих в силу Закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення Моторним (транспортним) страховим бюро України виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету доказування та не підлягають оцінці. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду 20.07.2020 по справі № 910/14293/19.
З огляду на встановлений факт переходу до відповідача обов'язку здійснити відшкодування суми 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 263 Цивільного кодексу України наведені підстави зупинення перебігу позовної давності, зокрема в ч. 1. вказаної статті зазначено, що перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 264 Цивільного кодексу позовна давність переривається, зокрема, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача кредиторських вимог за договором № АІ/697748, внаслідок ліквідації боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на підставі норм п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме: 3% річних та інфляційних втрат..
Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України мають похідну природу від основного грошового зобов'язання, тому до них застосовується загальний строк позовної давності у три роки.
Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Україна" у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору № АІ/697748, були визнані в повному обсязі, зокрема, в частині розміру страхового відшкодування, 3% річних й інфляційних втрат, та внесені до реєстру кредиторів.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивача від 16.08.2019 відповідачем було сплачено 10.09.2019 лише страхове відшкодування у розмірі 33131,80 грн, інша частина зобов'язань щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат була залишена з боку МТСБУ без задоволення.
Тобто, позивач фактично дізнався про порушене право у вересні 2019, а з даним позовом звернувся до суду 02.07.2021.
Враховуючи, що перебіг строку позовної давності розпочинається від дня, коли позивач міг довідатись про порушення свого права, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Марк.Капітал" звернулось з даним позовом у межах загального строку позовної давності, а тому заява відповідача про її застосування щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 170 грн 31 коп. 3% річних та 21 462 грн 76 коп. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 26.10.2020 № 11/2020 в загальному розмірі 5 000 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (клієнт за договором) та адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем (адвокат за договором) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 11/2020.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Терзі Олександром Сергійовичем, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2020 № 11/2020, копію акта надання послуг від 24.06.2021, копію детального опису робіт (наданих послуг) до акта,
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 5 000 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02154, ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код 37686922) 3 170 (три тисячі сто сімдесят) грн 31 коп. 3 % річних, 21 462 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн 76 коп. інфляційних втрат, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька