ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/8011/21
Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/8011/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ 62, 03062)
До Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6-А, 2-й пов., м. Київ 210, 04210)
про стягнення 19 737, 14 грн
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (далі за текстом - відповідач) про стягнення 19786, 55 грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування, право на яке перейшло до позивача в результаті суброгації, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, загалом 19 786, 55 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.05.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали від 25.05.2021.
07.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків з додатками.
Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 25.05.2021. З долученої до заяви про усунення недоліків виправленої позовної заяви вбачається, що позивач скориставшись правом передбаченим статтею 46 ГПК України зменшив заявлені позовні вимоги та просить загалом (сума відшкодування,пеня, 3% річних та інфляційні) стягнути з відповідача 19737,14 грн.
14.06.2021 суд прийняв позовну заяву (з урахуванням зменшених позовних вимог) до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 23.06.2021 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Як підтверджено матеріалами справи, 24.02.2020 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (власник автомобіля Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ Фінанс") та автомобіля "КІА", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ Фінанс", пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "Правильне Каско" № ПК/21 від 17.03.2017.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 558 від 28.02.2020 ФОП Дем'яненко І.П., вартість робіт з відновлення автомобіля "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно комп'ютерної програми Audatex склала 19 832,09 грн.
Також судом встановлено, що сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту "Правильне Каско" №ПК/21 від 17.03.2017 на підставі страхового акта № 09739/01/920 від 06.05.2020 складала 17168,99 грн.
Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем на рахунок ТОВ "УЛФ Фінанс" в повному розмірі (17168,99 грн), що підтверджується платіжним дорученням №97212 від 07.05.2020.
07.08.2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування (вих. № 01586/9220, яку відповідач отримав 13.08.2020, докази чого наявні в матеріалах справи).
Відповідач відповіді на заяву не надав, доказів іншого матеріали справи не містять.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 17 168,99 грн страхового відшкодування, 1081,55 грн пені, 1218,68 грн інфляційних втрат та 267,92 грн 3 % річних за період прострочення з 10.11.2020 до 18.05.2021.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "КІА", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АО/001804205, чинний станом на дату ДТП - 24.02.2020.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн та франшизу у розмірі 0, 00 грн.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "КІА", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу "КІА", реєстраційний номер НОМЕР_2 , власнику автомобіля "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та/або позивачу матеріали справи не містять.
З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 09739/01/920 від 06.05.2020, платіжне доручення №97212 від 07.05.2020, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу "Рено", реєстраційний номер НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 17168,99 грн.
Страховик несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою в межах страхової суми, при цьому відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Полісом № АО/001804205 встановлено безумовну франшизи в розмірі 0, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 17 168,99 грн. Отже, позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування у відповідному розмірі задовольняються судом повністю.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1081,55 грн пені, 1218,68 грн. інфляційних втрат та 267,92 грн 3 % річних за період прострочення з 10.11.2020 до 10.05.2021 суд зазначає таке.
Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною 2 вказаної статті внормовано, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
При цьому, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" внормовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було надано страховику, згідно наявних у справі доказів, страхувальником подано страховику 26.02.2020.
В ч. 2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування №01586/9220 відповідачем було отримано 13.08.2020, то відповідно строком до 14.11.2020 (90 днів) відповідач мав би виконати взяті на себе зобов'язання відповідно до вказаного закону.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених ч. 5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оплата страхового відшкодування не здійснена, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення визначений судом з 14.11.2020 до 10.05.2021 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
За розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування за період прострочення з 14.11.2020 до 10.05.2021 становить 1058,71 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за період прострочення з 14.11.2020 до 18.05.2021 підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду. За розрахунком суду розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування за період прострочення з 14.11.2020 до 18.05.2021 становить 262,29 грн.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат за період прострочення з 14.11.2021 до 30.04.2021 підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, оскільки визначені вірно та становить 1218,68 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих відповідачем доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 17168,99 грн страхового відшкодування, 1058,71 грн пені, 1218,68 грн інфляційних втрат та 262,29 грн 3 % річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 19 737,14 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ 210, 04210; ідентифікаційний код юридичної особи 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ 62, 03062; ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) 17 168 (сімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 99 коп страхового відшкодування, 1058,71 (одна тисяча п'ятдесят вісім) грн 71 коп. пені, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 68 коп інфляційних втрат та 262 (двісті шістдесят дві) грн 29 коп. 3 % річних та 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 72 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких