ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/579/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронем"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"
про стягнення заборгованості в сумі 12488 грн 39 к., з яких: 8544 грн 24 к. сума основного боргу, 482 грн 12 к. інфляційне збільшення основної суми боргу, 394 грн 05 к. 10 % річних за прострочення грошового зобов'язання, 2563 грн 27 к. штраф в розмірі 30 % від вартості товару, 504 грн 71 к. пеня.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
ТОВ "Пронем" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 12488 грн 39 к., з яких: 8544 грн 24 к. сума основного боргу, 482 грн 12 к. інфляційне збільшення основної суми боргу, 394 грн 05 к. 10 % річних за прострочення грошового зобов'язання, 2563 грн 27 к. штраф в розмірі 30 % від вартості товару, 504 грн 71 к. пеня.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 22.06.2021 суд залишив без руху позовну заяву ТОВ "Пронем"; зобов'язав позивача у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду належні докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек), належним чином засвідчені копії документів, долучених до позовної заяви, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, уточнені відомості про ціну позову.
Після усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали від 09.07.2021 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 26.07.2021, встановити строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив на заперечення.
21.07.2021 до суду від позивача надійшли оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви (супровідний лист б/н від 15.07.2021; вх. № 11345/21).
Суд оглянув оригінали документів та встановив їх відповідність наявним у справі копіям.
Протокольною ухвалою від 26.07.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 06.09.2021.
Про дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином відповідними ухвалами. Докази вручення таких ухвал сторонам містяться в матеріалах справи.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
При розгляді даної справи суд керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Позиції сторін щодо позову.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на невиконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно оплати за поставлений товар.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10.01.2011 між ТОВ "Пронем" (постачальник) та ТОВ "Росан-Агро" (покупець) укладено договір поставки № 97, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві будівельні матеріали (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму на умовах цього договору.
За кожну поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику на протязі 14 календарних днів від дати поставки. На вимогу постачальника сторони можуть провести звірку розрахунків (п. 3.3 договору).
Позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8544 грн 24 к., про що свідчать видаткові накладні: № 7852 від 03.11.2020 на суму 2839 грн 20 к., № 8040 від 13.11.2020 на суму 2599 грн 44 к., № 8163 від 18.11.2020 на суму 2409 грн 00 к., № 8781 від 29.12.2020 на суму 696 грн 60 к.
За отриманий товар відповідач не розрахувався. Існування боргу в сумі 8544 грн 28 к. зафіксовано сторонами в акті звірки розрахунків станом на 31.01.2021.
Позивач звертався до відповідача з претензією б/н від 16.04.2021 про сплату боргу.
Претензію відповідач отримав, про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень від 17.04.2021 та 18.05.2021, однак, борг не сплатив.
Згідно з п. 4.1 договору за невиконання умов цього договору сторона, права якої порушено має право на отримання штрафних санкцій у вигляді пені, що становить подвійну облікову ставку НБУ і яка розраховується від суми боргу.
У випадку прострочення оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 % річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати товару на строк більше 30 календарних днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф в розмірі 30 % від вартості товару (п. 4.2 договору).
Враховуючи факт прострочення оплати за товар, а також наведені вище положення договору, позивачем нараховано відповідачу 482 грн 12 к. інфляційного збільшення основної суми боргу (за період прострочення з грудня 2020 року до квітня 2021 року), 394 грн 05 к. 10 % річних за прострочення грошового зобов'язання (за період прострочення з 18.11.2020 до 16.05.2021), 504 грн 71 к. пені (за період прострочення з 18.11.2020 до 16.05.2021) та 2563 грн 27 к. штрафу в розмірі 30 % від вартості товару.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено таке: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 8544 грн 24 к., проте, не оплатив його.
Матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Сторонами у договорі поставки встановлено інший розмір процентів річних, а саме 10 % річних.
В контексті наведеного суд визнає право позивача на нарахування 10 % річних та інфляційних втрат.
Суд здійснив перевірку розрахунку 10 % річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановив, що розрахунки здійснені обґрунтовано та арифметично правильно.
Отже, за прострочення виконання грошового зобовязання стягненню з відповідача підлягають 482 грн 12 к. інфляційних втрат та 394 грн 05 к. 10 % річних.
Що стосується нарахування пені та штрафу, суд вказує на приписи ст. 549 ЦК України якими визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивач, на підставі п. 4.1 та п. 4.2 договору правомірно нарахував відповідачу пеню та штраф за прострочення сплати за поставлений товар. Розрахунок пені та штрафу позивачем здійснено арифметично вірно. Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 504 грн 71 к., штрафу - 2563 грн 27 к.
Висновок суду.
В контексті наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи факт задоволення позову в повному обсязі судовий збір в сумі 2270 грн 00 к. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронем" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 12488 грн 39 к., з яких: 8544 грн 24 к. сума основного боргу, 482 грн 12 к. інфляційне збільшення основної суми боргу, 394 грн 05 к. 10 % річних за прострочення грошового зобов'язання, 2563 грн 27 к. штраф в розмірі 30 % від вартості товару, 504 грн 71 к. пеня задоволити.
Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (с. Підгороддя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77023; ідентифікаційний код 30425351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронем" (вул. Зелена, буд. 115, корпус Б, м. Львів, 79035; ідентифікаційний код 30918474) заборгованість в сумі 12488 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 39 к., з яких: 8544 (вісім тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 24 к. сума основного боргу, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн 12 к. інфляційне збільшення основної суми боргу, 394 (триста дев'яносто чотири) грн 05 к. 10 % річних за прострочення грошового зобов'язання, 2563 (дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн 27 к. штраф в розмірі 30 % від вартості товару, 504 (п'ятсот чотири) грн 71 к. пеня та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписане 09.09.2021.
Суддя Т. В. Стефанів