вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6050/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Фермерського господарства "Любисток" (32445, Хмельницька область, Дунаєвецький район, село Маків, вул. Квітнева, буд. 5, ідентифікаційний код 23843149) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Актюбінська, буд. 13-А, ідентифікаційний код 40692255) про стягнення 66 399,19 грн. попередньої оплати
Фермерське господарство "Любисток" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 14.06.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" 66 399,19 грн. попередньої оплати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за який позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №88 від 26.04.2021 здійснено попередню оплату на суму 66 399,19 грн. платіжним дорученням №177 від 26.04.2021.
Ухвалою суду від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6050/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.06.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Актюбінська, буд. 13-А, на яку і була направлена кореспонденція суду для відповідача.
Поштове відправлення на вказану адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, отримана відповідачем 07.07.2021, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" (далі - відповідач, постачальник) 26.04.2021 за допомогою електронного зв'язку направлено Селянському господарству "Любисток", найменування якого змінено на Фермерське господарство "Любисток", (далі - позивач, покупець) договір поставки №26/04/21 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався виготовити та передати на умовах договору у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар) у кількості, в асортименті та за цінами згідно підписаної сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної, яка засвідчує дату передачі товару (п.1.2 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DD у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 (доставка за рахунок постачальника) (п.2.1 договору).
Зобов'язання постачальника вважаються виконаним у момент передачі товару і підписання сторонами супроводжувальної первинної обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна) (п.2.3 договору).
Відповідно до п.3.1 договору ціна за одиницю товару зазначається у відповідній Специфікації до договору та вказується в рахунках-фактурах. Загальна ціна договору становить суму всіх Специфікацій до договору.
Згідно з п.3.2 договору умови оплати, якщо інше не зазначено в Специфікації:
- 50% попередня оплата від вартості підписаної сторонами Специфікації, протягом 5 (п'яти) банківських днів, після підписання сторонами договору та Специфікації;
- 50% протягом 5 (п'яти) банківських днів, після сповіщення постачальником про готовність к відвантаження товару та надання рахунку.
Договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.9.1 договору).
У Специфікацією№1 від 26.04.2021 сторони погодили найменування товару, кількість та вартість товару - 66 399,19 грн. з урахуванням ПДВ, виготовлення - протягом 20 робочих днів від дати перерахування покупцем 50%% попередньої оплати, умови оплати - 50% попередня оплата від загальної вартості товару, зазначеної в Специфікації протягом 5 банківських днів, після підписання сторонами договору та Специфікації; - 50% протягом 5 банківських днів, після сповіщення постачальником про готовність к відвантаженню товару та надання рахунку.
На виконання умов договору відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №88 від 26.04.2021 на суму 66 399,19 грн., який останнім сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №177 від 26.04.2021 на суму 66 399,19 грн.
Доказів виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо поставки на адресу позивача замовленого та оплаченого товару матеріали справи не містять.
Позивач 08.06.2021 звернувся до відповідача з вимогою вих.№07/06/2021-1 від 07.06.2021 про повернення коштів у сумі 66 399,19 грн. за оплачений та непоставлений товар у порядку ч.2 ст. 530, ч.3 ст. 611, ст. 693 Цивільного кодексу України, яка була залишена без відповіді та задоволення.
Під час розгляду справи відповідач доказів повернення передоплати не надав, що є причиною виникнення спору.
До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Обставина, яка пов'язана із виставленням відповідачем рахунку на оплату та фактом оплати його позивачем, свідчить про укладення між сторонами спору договору у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України. В силу статті 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у вищевказаних рахунках на оплату.
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин та норм права, суд відзначає, що між сторонами спору укладено договір поставки у спрощений спосіб, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
При цьому, відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Отже, на виконання взятих на себе зобов'язань, позивачем, як було зазначено вище, була здійснена попередня оплата товару, але відповідачем станом на момент вирішення спору обумовлений сторонами товар на суму попередньої оплати 66 399,19 грн. поставлено не було, доказів протилежного в матеріали справи не долучено. При цьому, грошові кошти в сумі 66 399,19 грн. відповідачем також позивачу не повернуто.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи, що попередня оплата позивачем проведена, а товар відповідачем не поставлений, відповідно до положень частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його.
При цьому суд зазначає, що вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 по справі № 1-2/2002, положення частини другої статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.
При цьому, обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
У свою чергу, у відповідності з положеннями частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Як було вказано вище, позивач звертався до відповідача із вимогою вих.№07/06/2021-1 від 07.06.2021 в якій вимагав провернути грошові кошти в сумі 66 399,19 грн. сплачені у якості попередньої оплати за товар, що свідчить про те, що поставка обумовленого сторонами товару для нього на теперішній час втратила інтерес.
Звернення позивача із позовною заявою до суду щодо повернення грошових коштів, сплачених у якості попередньої оплати за товар, також свідчить про те, що поставка обумовленого сторонами товару для нього на теперішній час втратила інтерес.
Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 66 399,19 грн., а відповідач не поставив позивачу товар на суму 66 399,19грн., повернення попередньої оплати у сумі 66 399,19 грн. не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, яка встановлює, зокрема, право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, відповідач зобов'язаний повернути позивачу 66 399,19 грн. суму неповернутої попередньої оплати.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повернення залишку попередньої оплати в сумі 66 399,19 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Фермерського господарства "Любисток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" про стягнення 66 399,19 грн. попередньої оплати задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Паркану" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Актюбінська, буд. 13-А, ідентифікаційний код 40692255) на користь Фермерського господарства "Любисток" (32445, Хмельницька область, Дунаєвецький район, село Маків, вул. Квітнева, буд. 5, ідентифікаційний код 23843149) 66 399,19 грн. попередньої оплати та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя Е.М. Бондарєв