08.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1304/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)
суддів: Чередко А.Є., Кузнецова В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 (суддя Мілєва І.В.)
у справі №904/1304/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 4 377,84 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 4 377,84 грн. плати за користування вагонами.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” 4 377,84 грн. плати за користування вагонами, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/1304/21 в частині стягнення 4 377,84 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що у період за який позивачем заявлені до стягнення суми плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу подавалися вагони понад добові заявки вивантаження готової продукції, понад переробні спроможності вантажних фронтів, що є порушенням пункту 1.2.3 «Єдиного Технологічного процесу роботи під'їзної колії ПРАТ «ІНГЗК». Також апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення відповідача про прибуття вагонів. Таким доказом є витяг з книги повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станціях Мусіївка, Гейківка, Кривий Ріг-Західний, Нікополь) за період з 17.08.2020 по 28.08.2020. Позивачем не надано відповідних доказів, тому не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Терни у період дії наказів, з вини відповідача і що стало причиною затримки вагонів на станціях підходу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/1304/21 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А.Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/1304/21 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 3 405,00 грн. та належні докази надіслання апеляційної скарги учасникам справи.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №904/1304/21 апелянтом до матеріалів справи надано супровідний лист з доказом сплати судового збору у сумі 3 405,00 грн. та супровідний лист з доказами надіслання апеляційної скарги учасникам справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/1304/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з відпусткою судді Коваль Л.А., з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи, справу №904/1304/21 передано для розгляду колегії у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Чередко А.Є.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу НІІ.
Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 включно (п. 21 договору).
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
На виконання умов договору, в серпні 2020 року за накладними, наданими в матеріали справи, залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ “Інгулецький ГЗК” порожні власні вагони (а.с. 138-250 т.1, 1-224 т.2).
Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі наказів № 571 від 17.08.2020, № 572 від 17.08.2020, №580 від 28.08.2020, № 581 від 28.08.2020 вагони, які були відправлені за вищевказаними накладними, були затримані через зайнятість колій станції призначення у зв'язку з неможливістю приймання вагонів вантажовласником на свою під'їзну колію.
За даним фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Мусіївка, Гейківка, Нікополь Придніпровської залізниці, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а -
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23: № 133 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 76), № 22 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 81), № 24 від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 87), № 79 від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 93);
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 134 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 77), № 137 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 78), № 21 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 82), № 23 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 83-84), № 23 від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 89), № 24 від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 90), № 44 від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 94), № 28 від 17.08.2020 (т. 1 а.с. 95).
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представнику відповідача були вручені не пізніше двох годин після їх отримання відповідно до абзацу 4 пункту 10 Розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, а саме:
- повідомлення про затримку вагонів № 137, що перевозяться в поїзді № 2527, отримане відповідачем 17.08.2020 о 05:20 год. (т. 1 а.с. 79);
- повідомлення про затримку вагонів № 23, що перевозяться в поїзді № 2727, отримане відповідачем 17.08.2020 о 05:40 год. (т. 1 а.с. 85);
- повідомлення про затримку вагонів № 24, що перевозяться в поїзді № 2154, отримане відповідачем 28.08.2020 о 03:00 год. (т. 1 а.с. 91);
- повідомлення про затримку вагонів № 44, що перевозяться в поїзді № 2543, отримане відповідачем 28.08.2020 о 03:00 год. (т. 1 а.с. 96).
Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
Несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Інгулець від вантажу, який вже прибув на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажу та ст. 46,47,125 Статуту залізниць України, п. 5 Договору, що унеможливило виконання залізницею зобов'язань за договором та стало підставою для нарахування плати за користування вагонами у розмірі 4 377,84 грн.
Несплата відповідачем зазначеної суми і стала причиною виникнення спору.
За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Положеннями 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно п. 12 вказаних Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, акти загальної форми складаються, як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Згідно п.п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п. п. 9, 10 Правил).
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
На станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, сторонами складено акти загальної форми ГУ-23 №3460, 3343, 3338, 3458, 3333, 3341, 3332, 3407, 3409, 3413, 3414, 3415, 3461, 3479, 3512, 3524, згідно яких на вантажовласника - Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено відповідальність щодо зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станції складення актів і до закінчення їх затримки.
Зазначені акт складено після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Акти загальної форми ГУ-23 засвідчено підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.
Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи уповноважених осіб, охоплюють період дії наказів № 571 від 17.08.2020, № 572 від 17.08.2020, №580 від 28.08.2020, № 581 від 28.08.2020.
Станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі пам'ятки форми ГУ-45 про подавання вагонів та пам'ятки про забирання вагонів, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 18089154, 18089155, 18089156, 18089157, 18089158, 19089159, 19089160, 19089163, 20089165, 20089166, 29089197, 29089198, 290089199, 29089200, 30089201, 30089202, 30089204, 31089205, 31089207, 01099210, 01099211, 01099212, 02099213, 02099214, 02099215, 03099218, 04099482, 04099223 в сумі 4 377,84 грн., яку позивачем було заявлено до стягнення.
Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 підписані представником відповідача із запереченням, що Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожніх вагонів через відсутність вільних колій, так як внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзному шляху простоюють прийняті до перевезення маршрути, що унеможливило прийняття відповідачем вагонів.
Дослідивши надані в матеріали справи документи, колегія вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Окрім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Визначення можливості або неможливості доставити на станію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Таким чином на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі №904/6067/18.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Інгулець актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.
Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для звільнення від нарахування плати за користування вагонами з огляду на положення статті 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами, про наявність викладених в цих запереченнях обставин.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 4 377,84,00 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про прибуття вагонів, через відсутність в матеріалах справи витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець колегія зазначає, що в матеріалах справи наявні повідомлення про затримку вагонів, які підписувалися представником відповідача із запереченнями. Окрім того зі змісту Актів загальної форми ГУ-23 вбачається час початку та закінчення затримки вагонів, які також було підписано відповідачем, та який підписавши їх погодився з зазначеними в них даними. Отже відповідач був обізнаний про надходження на його адресу вагонів. Враховуючи, що всі акти та повідомлення від Залізниці прийняті представником відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на документах, колегія відхиляє доводи апеляційної скарги як безпідставні.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Таким чином апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/1304/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/1304/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О.Кузнецов
Суддя А.Є.Чередко