Справа № 462/5026/21
06 вересня 2021 року місто Львів
Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого судді Колодяжного С.Ю., розглянувши клопотання відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про проведення судових засідань в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за вказаним позовом, судове засідання у якій призначено на 08.09.2021 року.
31.08.2021 року до суду надійшло клопотання відповідача в порядку ст.212 ЦПК України у формі заяви про проведення судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції, доручивши проведення відеоконференції будь-якому суду на території м.Києва, з посиланням на територіальну віддаленість суду, завантаженість і обмеженість фінансування витрат, пов'язаних з відрядженням представників Міндовкілля для участі в судових засіданнях в регіонах.
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю. до 06 вересня 2021 року перебував у відпустці, відтак вказане клопотання передане головуючому судді 06.09.2021 року у перший робочий день після закінчення відпустки.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що вирішення питання про участь учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції не потребує повідомлення учасників справи та проведення окремого судового засідання, то розгляд вказаного питання здійснюється в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши доводи клопотання та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів частин 1 та 6 ст.212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.
Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Отже, зі змісту наведених норми права слідує, що необхідність участі учасника справи в суждовому засіданні у режимі відеоконференції визначається виключно судом, що розглядає справу, про що постановляється відповідна ухвала. При цьому, постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені в законі.
Таким чином, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений. У зв'язку з цим, необхідність участі учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а також з врахуванням наявної в суді технічної можливості для забезпечення проведення відеоконференції.
Разом з тим, зважаючи на велику кількість справ, що перебувають у провадженні Залізничного районного суду м.Львова та кількість раніше призначених до розгляду кримінальних, цивільних і адміністративних справ у залах судових засідань, що обладнані для проведення відеоконференцій, в суді відсутня технічна можливість для забезпечення участі представника відповідача в судовому засіданні о 11.00 год. 08.09.2021 року в режимі відеоконференції.
Крім цього, суд вважає викладені в клопотанні підстави недостатніми для застосування положень ст.212 ЦПК України і такими, що не позбавляють відповідача можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника в судове засідання 08.09.2021 року в приміщення суду, в провадженні якого перебуває справа, оскільки відповідачем не надано на виконання вимог ст. 12, 81 ЦПК України жодних належних доказів на підтвердження покликань про неможливість особистої участі його представника в судових засіданнях.
Також суд звертає увагу, що ст.212 ЦПК України не передбачено проведення судових засідань в режимі відеоконференції, про що просить в клопотанні відповідач, а передбачено участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що відповідачем не заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання відповідача про проведення судових засідань у справі № 462/5026/21 у режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 212, 258-261 ЦПК України,
постановив:
В задоволенні клопотання відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про проведення судових засідань в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала в силу ст.353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю. Колодяжний