Справа №443/699/21
Провадження №3/443/466/21
іменем України
07 вересня 2021 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Микитчина П.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №099027 від 20 квітня 2021, 20.04.2021 року о 23:20 год. у смт.Нові Стрілища, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку з використанням технічного засобу “ Drager Alkotest 6810”, №ARBL-0945, результат 0,22 проміле.
Представник ОСОБА_1 - адвоката Микитчин П.С. під час розгляду справи факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 заперечив з тих підстав, що ОСОБА_1 був не згідний із показами приладу технічного засобу “Drager Alkotest 6810”, оскільки не вживав алкогольних напоїв в день зупинки транспортного засобу, напередодні випив трішки пива, здійснивши два ковтки та просив проведення медичного огляду на стан сп'яніння, однак інспектор не забезпечив його огляд у медичному закладі. Крім того зазначає, що на відеозаписах, які долучені до матеріалів справи не зафіксовано місце та час зупинки, не зафіксовано повну процедуру проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до медичного закладу на визначення стану алкогольного чи іншого сп'яніння. Просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення, в суд для дачі показів не з'явилися, оскільки не були належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, так як на адресу суду повторно повернулися конверти із судовими повістками з відміткою «неповна адреса», хоча такі направлялися на адреси, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Микитчина П.С., приходжу до наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026) включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з досліджених судом відеозаписів подіїна CD-дисках, на таких не зафіксовано моменту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу “Drager Alkotest 6810”.
Більше того, з наданих відеозаписів події вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд в медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, оскільки не погодився із результатом, який встановлений за допомогою технічного засобу, що також підтверджується відповідним записом у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак дане клопотання працівником поліції було залишено без відповідного реагування, тобто порушено вимоги ст.266 КУпАП.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу правопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" 08.07.2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Вирішуючи питання про допустимість доказів суд застосовує також практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах "Хан проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України (№2)".
Отже, докази, які міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, викликають обґрунтований сумнів та отримані з порушенням, встановленого порядку, тобто є недопустимими.
Будь-які інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції Укараїни, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на положення ст.266 КУпАП щодо недійсності огляду особи на стан сп'яніння, проведеного з порушенням вимог цієї статті, а також те, що будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.І. Сливка