Справа № 442/5281/21
Провадження № 1-кс/442/1228/2021
08 вересня 2021 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов"язання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,
за участю:
прокурора Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_5 ,
слідчого Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,
Захисник підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов"язання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.07.2021року підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад інкримінованого йому злочину, оскільки потерпілий вказав, що добровільно, за власною волею без примусу зі сторони підозрюваних чи будь-яких інших осіб сів у автомобіль марки " Ауді". Також вказав, що не було незаконного вимагання коштів зі сторони вказаних осіб. Цю інформацію він підтвердив на допиті у слідчого. Вважає, що оскільки відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а така абсолютно необгрунтована, таким чином відсутня підстава для застосування запобіжного заходу, тим більше такого суворого як тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 , клопотання підтримали та просять його задоволити.
Прокурор Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_5 , та слідча Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , в задоволенні клопотання заперечили. Вважають, що підстав для зміни запобіжного заходу не має, оскільки слідством зібрано достатньо доказів, зокрема для встановлення осіб та визначення кваліфікації дій останніх.
Допитаний за клопотанням захисника ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що його ніхто не викрадав. Про те, що був конфлікт він не заперечує. З приводу звернення в правоохоронні органи зазначив, що останні його заставили написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, так як він не бажав цього робити. Однак на неправомірні дії правоохоронних органів у вищі інстанції він не звертався.
Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши думку учасників процесу щодо заявлених клопотань, суд дійшов такого висновку та звертає увагу на те, що захищаючи інтереси клієнта, адвокат може подати клопотання про зміну чи скасування запобіжних заходів, однак коли це виправдовується обставинами справи, зокрема якщо в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховуються при його обранні.
Відповідно до статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання (ч. 3 ст. 201 КПК).
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжний захід може бути змінений, якщо суттєво змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу (наприклад, у особи з'явилося власне житло, чи інша особа надала згоду на перебування підозрюваного, обвинуваченого під домашнім арештом у житлі, що їй належить; змінилася кваліфікація кримінального правопорушення; погіршився стан здоров'я обвинуваченого тощо).
Крім того підставою для зміни запобіжного заходу може бути виникнення нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявлення тих, які існували раніше, але про які не було відомо слідчому, прокурору, захисту на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.
Зміна, скасування запобіжного заходу здійснюється за результатами розгляду клопотання, з яким до слідчого судді, суду можуть звернутися: прокурор, слідчий за погодженням з прокурором ? стосовно зміни запобіжного заходу, в тому числі щодо скасування, зміни або покладання додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи про зміну способу їх виконання (ст. 200 КПК); ? підозрюваний, обвинувачений і його захисник.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту щодо зміни показів потерпілого ОСОБА_7 та наявність необгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, при наявності інших доказів , які ніким не оспорюються і не заперечуються, не є тими стримуючими факторами та не переважають можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_3
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» - «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Таким чином, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції", слідчий суддя вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу не має.
На період розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та адвокатом в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід може забезпечити запобігання спробам порушити норми ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з викладеним, зважаючи, що захистом не наведено зменшення передбачених ст. 177 КПК України ризиків, враховуючи тяжкість та характер інкримінованого кримінального правопорушення, вважаю, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 193,194,196,201 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов"язання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Суддя ОСОБА_1