Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
Справа № 330/1839/21
2-а/330/21/2021
"09" вересня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі :
головуючого судді Гусарової В.В. при секретарі Тошевої Д.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Дніпропетровській області. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
1. Позиції сторін
11.08.2021р до Якимівського районного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
1.1. Відповідно до позову, Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО -N24550201 від 28 липня 2021 року, винесеною поліцейським роти № 1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної (далі - поліцейський) до мене застосовано адміністративне стягнення за ст. 126 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУІІАП) у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач 28 липня 2021 року о 09 год. 11 хв. далі цитую: «в. м. Дніпро проспект Слобожанський 148, водій керуючі) т.з. порушив п. 12.4. пдр, при розгляді справи відмовився надавати посвідчення водія та свідоцтво реєстрації т.з чим порушив п.2.4.а пдр - керування т/з
особою, не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстр, докум. на т/з, а у випадках, передо, законодавством, ліцензійної картки на т/з а також поліса (договору) обов'язкового страхування пив.-прав, відповідальності власників наземних т/з».
Постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО .^ 4550201 від 28 липня 2021 року є протиправною і підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Після зупинки транспортного засобу поліцейським було повідомлено про порушення мною правил дорожнього руху, а саме п. 12.4 відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.». В свою чергу я відразу не погодився зі змістом описаного порушення, виходячи з того, що я впевнений, що не перевищував швидкість, тому що я рухався у третій смузі дороги (крайній лівий ряд), в другій смузі дороги біля мене рухався транспортний засіб, а також позаду мене рухався транспортний засіб, натомість поліцейські стояли у «кущах» біля першої смуги дороги (крайнього правого ряду).
При цьому позивач зазначив, що у порядку встановленому законом жодних прав йому не те, що не роз'яснено а навіть не повідомлено про них.
Більше того, у порушення ст. 279 КУпАП поліцейським не вивчено усіх навіть наявних доказів. Так, поліцейський не переглядав відеозапису правопорушення (у графі 7 «до постанови додається» постанови серії ЕАО Хе 4550201 від 28 липня 2021 року передбачено існування, проте фактично не додано фото або відео даних про порушення мною ПДР, про існування яких було повідомлено поліцейським); не опитано свідків тощо.
За думкою позивача, так як він не порушував правил дорожнього руху, поліцейський не мав права вимагати у нього пред'явити документи щодо автомобіля, водійське посвідчення, тощо. В позові позивач просив скасувати оскаржувану постанову , а провадження по справі закрити.
1.2. Відповідно до відзиву, з даним позовом відповідач не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню судом.
Представник відповідача зазначив, що повідомив позивачу про причину зупинку, пред'явив відеодоказ правопорушення, після чого висунув вимогу до позивача щодо пред'явлення документів на автомобіль та водійського посвідчення, однак позивач відмовився це зробити, після чого була складена постанова за ст. 126 ч.1 КУпАП.
2.Судовий розгляд
Судове засідання було проведено за участю позивача та з урахуванням клопотання представника відповідача про розгляд за його відсутністю - без участі представника сторони відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, відповідно до відзиву відповідача - проти позову заперечував у повному обсязі.
2.1.. У судовому засіданні судом були вивчені наступні докази по справі:
-Постанова про накладення адміністративного стягнення ( а.с.6)
-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( а.с.7)
-Посвідчення водія на ім'я позивача ( а.с.8)
- Відзив на позовну заяву ( а.с.24-28)
-Оптичний диск з відеозаписом зупинки автомобіля позивача та порядку розгляду адміністративної справи. ( а.с.29)
3. Факти, встановлені судом.
3.1. Відповідно до постанови серії ЕАО -N24550201 від 28 липня 2021 року, винесеною поліцейським роти № 1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної. Відповідач притяг позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 126 КУпАП, призначив стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гр. Від отримання копії постанови позивач відмовився. Відповідно до постанови : 28 липня 2021 року о 09 год. 11 хв. далі цитую: «в. м. Дніпро проспект Слобожанський 148, водій керуючі транспортним засобом порушив п. 12.4. пдр, при розгляді справи відмовився надавати посвідчення водія та свідоцтво реєстрації т.з чим порушив п.2.4.а пдр - керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодаством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Щодо наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого 126 ч.1 КУпАП та доказів , наданих судові на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення :
У відповідності до ст. 126 ч.1 КУпАП передбачено як правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Перегляд відеозапису, що був наданий відповідачем показав наступне :
Автомобіль позивача дійсно був зупинений поліцейськими, які пояснили позивачу, що той порушив п.12.4 ПДР ( перевищив швидкість руху : 83 км/г замість 50 км/г,які дозволені відповідно до ПДР). При цьому поліцейський надав позивачу для ознайомлення покази приладу щодо фіксації швидкості руху автомобіля позивача та діючий сертифікат на даний прилад. При цьому поліцейським було роз'яснено позивачу його права та поліцейській декілька разів вимагав у позивача надати для ознайомлення документи на автомобіль та право керування та роз'яснював наслідки ненадання вказаних документів. Крім того, поліцейським було роз'яснено позивачу, що якщо він не згоден з порушенням п.12.4 ПДР, то він має право оскаржувати рішення поліцейського до суду. Не дивлячись на це, позивач наполягав, що прав ДР не порушував та відмовлявся надавати поліцейському вищезазначені документи, а пред'явив їх тільки після винесення відносно позивача оскаржуваної постанови. Відеозапис також показав, що позивач ретельно ознайомився з постановою, однак від підпису в отримання примірника постанови відмовився.
4.Норми права, що застосовувались судом та висновки суду
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів.
Суд дійшов висновку, що показання технічного приладу, що мають функції відеозапису ( запис, переглянутий під час судового засідання)є належним та допустимим доказом в розумінні КУпАП; такі показання доводять наявність адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,
яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 3.34 додатку № 1 ГІДР України знак «Зупинку заборонено». Забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі
Ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у вказаних документах.
За керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила зазначені документи передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 статті 126 КУпАП.
З урахуванням зазначеного, відповідачем цілком обґрунтовано та законно було прийнято рішення про порушення позивачем п.п. 2.4а, 12.4 ПДР України..
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та офіційного з'ясування всіх обставин справи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 ) вказала, що визначений статтею 77 КАС обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
4.1. ВИСНОВКИ СУДУ
Розглянув вищевказані докази, надані сторонами, суд дійшов висновку про те, що у діях відповідача маються ознаки правопорушення, передбаченого 126 ч.1 КУпАП, відповідач при розгляді справи діяв у передбачений законом спосіб, наклав на позивача стягнення обґрунтовано, позивач не надав судові доказів протиправності оскаржуваної постанови, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити. Не зазначення у постанові технічного приладу, яким встановлювалась швидкість руху автомобіля позивача не тягне за собою визнання постанови незаконною.
Відповідно до ст.143 КАС України судовий збір слід віднести за рахунок держави.. На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72, 77, 94, 286ч.3 КАС України, суд
вирішив:
В адміністративному позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ( Троїцька площа 2а м.Дніпро Дніпропетровська область, 49000)про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі (колишнього - Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду) через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його складання. Учасник справи, якому не було вручено рішення суду в день його складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Суддя :