1Справа № 335/9101/21 2-а/335/177/2021
Іменем України
08 вересня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що постановою серії ЕАО № 4659535 від 19.08.2021 р., винесеною посадовою особою - лейтенантом поліції Повищим Д.В., його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав. При винесенні постанови було грубо порушені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Поліцейський встиг оформити постанову за 7 хвилин з моменту виявлення "правопорушення" - в постанові вказано, що порушення відбулося о 13 год 47 хв, а постанову складено повністю вже о 13 год 54 хв. Це свідчить, що ніякого "розгляду справи" фактично не відбувалося - справу було вирішено без участі, незалежно від надання пояснень. Під час спілкування з поліцейськими просив надати докази порушення ПДР, а саме відеозапис з поліцейської відеокамери, на якому повинно було бути відображено порушення. Відповідного доказу надано не було. Поліцейські заявили, що порушення нібито зафіксовано на відео іншою особою, яка згодом, тобто колись, буде надано до поліції. На підставі вищевикладеного просив суд скасувати постанову серії ЕАО № 4659535 від 19.08.2021 р. Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 27.08.2021 року прийнято до розгляду адміністративний позов, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268, 272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз'яснено наслідки їх неподання.
Станом на 08.09.2021 року відзиву на адміністративний позов не подано.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту постанови ЕАО № 4659535 від 19.08.2021 р., 19.08.2021 року о 13-47 годині в м.Запоріжжя міст Преображенського водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні чим порушив п. 9.2.Б ПДР за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень .
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідач не подав відзиву на позов та не надали суду будь-яких об'єктивних і беззаперечних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують факт вчинення позивачем ОСОБА_1 ч.2 ст. 122 КУпАП, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення та, відповідно, необхідність її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із встановленням судом відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, зазначене є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що згідно з статтею 132 КАС, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2ст. 134 КАС).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3ст. 134 КАС).
Відповідно до частини четвертої 134КАС, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6ст. 134 КАС).
На підтвердження витрат на правничу допомогу, надану протягом розгляду справи, позивачем подано квитанцію, акт приймання - передачі надання послуг за договором про надання правової допомоги, договір про надання правової допомоги від 21.08.2021 року.
Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі750,00грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАО№ 4659535 від 19.08.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 454, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.В. Апаллонова