"08" вересня 2021 р. Справа № 363/3807/21
08 вересня 2021 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, в якій просить поновити ухвалу, якою визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає в ухиленні від виконання ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду ОСОБА_3 від 16.06.2021 року та зобов'язати уповноважених осіб надати ОСОБА_2 документ, що підтверджує внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення на підставі слідчого судді від 15.06.2021року.
Дослідивши подану заявником скаргу та надані до неї матеріали, суд прийшов до наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.9-1 ч.1 ст. 284 цього Кодексу стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності особа отримує лише тоді, коли слідчий, дізнавач або прокурор прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили бездіяльність (за наявності трьох обов'язкових ознак: слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена), оскарження яких передбачено ч.1 ст. 303 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У своїй заяві скарзі ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, яка полягає в ухиленні від виконання ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду ОСОБА_3 від 16.06.2021 року, що враховуючи вищевикладене відповідно до положень ст. 303 КПК України не підлягає оскарженню слідчому судді на досудовому провадженні.
Крім того, ОСОБА_2 в обґрунтування своїх вимог посилається на ст.220 КПК України, якою передбачено порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування, яке відповідно до положень ч.2 ст. 214 КПК України починається саме з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак, як стверджує ОСОБА_2 у своїй скарзі, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було. Слід зауважити, що відповідне клопотання ОСОБА_2 взагалі не додано до матеріалів скарги. Також в матеріалах скарги відсутні будь-які докази на підтвердження тих обставин, що відповідні відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 15.06.2021 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті провадження за даною скаргою.
Керуючись ст. ст. 7, 26, 303,304,307 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1