Справа №641/2791/21
Провадження №1-кп/635/1031/2021
02 вересня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел.Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,-
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, надійшов до суду 04 серпня 2021 року на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 20 липня 2021 року в порядку ст. 34 КПК України, та підсудний Харківському районному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено.
Під час підготовчого провадження прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю з покладенням наступних обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою у зазначений час та не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду. Крім того, прокурор звернулась з клопотанням про відсторонення обвинуваченого від займаної ним посади заступника голови адміністрації району з соціальних та гуманітарних питань адміністрації Слобідського району Харківської міської ради строком на 2 місяці. В обґрунтування клопотань прокурор зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені умисного тяжкого злочину, за який йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим він може переховуватись від суду, що підтверджується наявністю паспорту для виїзду за кордон; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується займаною посадою та доступом до документації; незаконно впливати на свідків, що свідчить про навність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти їм шляхом застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів. Крім того, враховуючи, що злочин вчинений під час перебування на посаді заступника голови адміністрації району з соціальних та гуманітарних питань адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, відсторонення обвинуваченого від посади є необхідним заходом для запобігання його подальшій протиправній поведінці.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту та відсторонення його від посади заперечував, зазначивши, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні неповнолітню доньку, на яку в добровільному порядку сплачує аліменти, також має матір похилого віку; постійне місце роботи дає йому змогу фінансово забезпечувати всебічний та гармонійний розвиток свої доньки, а також допомагати фінансово своїй матері пенсіонерці. Крім того, заробітна плата, яку він отримує за місцем своєї роботи є його єдиним джерелом доходу, а відсторонення його від посади позбавляє засобів для існування. Також захисник вказав, що посилання прокурора на можливість впливати на свідків є безпідставними, нічим не доведеними. Після того, як вперше було обрано запобіжний захід обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту та відсторонено від посади, строки дії яких закінчились у квітні 2021 року, протягом трьох місяців ОСОБА_5 від органів досудового розслідування чи суду не переховувався, ходив на роботу, докази того, що він будь-яким чином впливав на свідків відсутні і прокурором не надані, а отже застосування та продовження строку дії такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт є недоцільним, як і відсторонення обвинуваченого від посади. Крім того, захисник зазначив, що будинок, в якому обвинувачений проживає перебуває в аврійному стані, та в ньому відсутні умови для проживання, тому з метою не порушення умов запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту він змушений знаходитись весь час в автомобілі поряд з будинком.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника, просив змінити домашній арешт з цілодобового на певний час доби, зазначивши, що в нього є донька, на утримання якої він щомісячно перераховує аліменти, а такоє є матір похилого віку, яка потребує допомоги. Під час відсторонення від посади він заробітну плату не отримує, заощадження закінчились, що ставить його у скрутне матеріальне становище. В період коли строк дії попереднього запобіжного заходу сплив та заново не був обраний, він від суд не переховувався, а якби він хотів вплинути на свідків, використати своє службове становище, знищити докази, то міг би вже це зробити.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
За вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.
Відтак, виходячи з положень приведеної вище статті, суд може вирішувати питання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Досліджуючи питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєнане з вимаганням такої вигоди.
Ухвалою слідчого судді від 20.02.2021 у відношенні ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дія якого закінчилась 20 квітня 2021 року, клопотань про його продовження не надходило.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07.07.2021 року у відношенні ОСОБА_5 було повторно обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного контролю, який полягає у забороні обвинуваченому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду. Також зобов'язано обвинуваченого протягом часу дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту: прибувати за кожною вимогою до суду. Відтак, строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом закінчується 07 вересня 2021 року.
З урахуванням встановлених при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризиків, передбачених п.п 1, 3 ч. 1 статті 177 КПК України, на існування яких, зокрема, посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину у сукупності з даними особи обвинуваченого, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, суд погоджується з доводами прокурора, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п 1, 3 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів.
В той час, суд зазначає, що ризику переховування від суду можливо запобігти обранням більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з встановленням обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, оскільки протягом часу коли ОСОБА_5 перебував без запобіжних заходів, від суду та органів досудового розслідування він не переховувався та не перешкоджав кримінальному провадженню.
Щодо посилання прокурора на існування ризику, передбачену пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, суд зазначає, що при обранні запобіжного заходу вказаний ризик не був встановлений та прокурором не доведено його існування, а тому він не приймається до уваги.
Крім того, суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу.
Враховуючи викладене та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, має неповнолітню доньку, на утримання якої перераховую аліменти, а також має постійне місце проживання і реєстрації на території Харківської області, а такожз огляду на те, що прокурором не доведено виправданості продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного контролю (браслету), і не доведено, що менш суворі запобіжні заходи не можуть запобігти заявленим ризикам, також враховуючи, що обвинувачений також відсторонений від посади та інших джерел доходу не має, окрім заробітної плати, проживає в аварійному будинку, суд вважає наявними підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло у період з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби, з покладенням відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на обвинуваченого обов'язків.
Суд переконаний, що обрана міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч.3 та ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі про відсторонення від посади (п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Стаття 43 Конституції України передбачає, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, в тому числі і відсторонення від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України корупційними злочинами вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 369-2 КК України.
Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України №1700-УІІ від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч. 2 ст.158 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:
1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;
2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
В обґрунтування клопотання про відсторонення обвинуваченого від посади прокурор зазначив, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для судового розгляду, незаконними засобами впливати на заявника у цьому кримінальному провадження, вчинити інший злочин або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07.07.2021 року ОСОБА_5 було відсторонено від посади заступника голови адміністрації району з соціальних та гуманітарних питань адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, строком на 2 місяці, тобто до 07 вересня 2021 року.
Закон визначає, що при вирішенні питання про необхідність продовження строку відсторонення від посади прокурор має довести, зокрема, відсутність можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади суд зобов'язаний урахувати правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, та наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
При цьому кримінальний процесуальний закон зазначає, що підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх даних вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому викладено позицію, що «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Під час розгляду клопотання прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що продовження строку дії заходу, як відсторонення ОСОБА_5 від посади необхідний для запобігання протиправній поведінці обвинуваченого щодо перешкоджання кримінальному провадженню, який перебуваючи на посаді, може незаконними засобами перешкоджати кримінальному провадженню, судовому розгляду.
За таких обставин, обмеження конституційного права ОСОБА_5 , на працю на його посаді виправдовується потребами судового розгляду та відповідає його завданням на даній стадії.
Відсторонення від посади, має тимчасовий характер, тому не тягне за собою звільнення особи з займаної посади та не порушує конституційне право особи на працю.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , безпосередньо пов'язаний з його перебуванням на займаній посаді, а прокурором доведено, що такий захід забезпечення необхідний для запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване, у зв'язку з чим є підстави для продовження строку відсторонення ОСОБА_5 від посади.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,155, 157,177, 181,331, 372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України у відкритому судовому засіданні на 10 вересня 2021 року 10 годину 30 хвилин
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади обвинуваченого - задовольнити.
Продовжити строк відсторонення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади заступника голови адміністрації району з соціальних та гуманітарних питань адміністрації Слобідського району Харківської міської ради строком на 2 місяці, тобто до 02 листопада 2021 року включно.
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю (браслету) відносно обвинуваченого - задовільнити частково.
Змінити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю (браслету) на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, тобто до 02 листопада 2021 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом часу дії ухвали:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити два місяці, тобто до 02 листопада 2021 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06 вересня 2021 року
Головуючий суддя ОСОБА_1