Справа № 216/5348/20
Провадження № 1-кс/216/1870/21
30 серпня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисників підозрюваної - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 скаргу ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні № 12020040230001309 від 23 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
25 серпня 2021 року ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді з указаною скаргою, яку мотивувала таким.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040230001309 від 23 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
23 липня 2021 року її адвокат ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, з яких їй стало відомо, що 09 червня 2021 року слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було складено та підписано повідомлення про підозру. Того ж дня інший слідчий СВ Криворізького РУП ОСОБА_7 нібито вручив їй це повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Скаржниця вважає таке повідомлення про підозру незаконним, оскільки його вручення належним слідчим, тобто який склав і підписав це повідомлення, не здійснювалось.
Разом з тим 09 червня 2021 року слідчий ОСОБА_7 жодного повідомлення їй не вручав, не зачитував і з правами підозрюваного не ознайомлював, а обставини щодо її відмови отримати повідомлення про підозру, не відкриття вхідний дверей та оголошення слідчим такої підозри вголос - не відповідають дійсності.
Крім того, додаток № 1 до повідомлення про підозру не може слугувати доказом належного повідомлення її про підозру, оскільки складання такого додатку не передбачено КПК України. При цьому з указаного додатку неможливо встановити, коли було здійснено відеозапис, чи є відображені вхідні двері саме від її квартири, а також осіб, які відчинили слідчому двері. Також зазначені дії вчинялись слідчим без участі понятих та її адвоката.
Водночас відомості запису про оголошення змісту повідомлення про підозру вголос суперечать додатку № 1 до повідомлення, в якому такі відомості не містяться. Зміст самого додатку № 1 також є суперечливим, оскільки містить взаємовиключні обставини про вручення їй повідомлення про підозру та одночасно про її відмову його отримати.
За таких обставин скаржниця вважає, що повідомлення її про підозру в установленому КПК України порядку не здійснювалось, тому вона не набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні.
Окрім того, повідомлення про підозру за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки не містить прав підозрюваного.
Таким чином, зміст складеного слідчим ОСОБА_5 повідомлення про підозру не відповідає положенням ст. 277 КПК України, а під час його вручення - було порушено вимоги ст. 278 КПК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просила скасувати повідомлення її про підозру від 09 червня 2021 року в кримінальному провадженні № 12020040230001309 від 23 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та зобов'язати слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату й час указаного повідомлення її про підозру.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених у ній підстав. При цьому захисник ОСОБА_3 додатково зазначив, що у даному випадку було порушено процедуру вручення підозри, оскільки повідомлення здійснювалось неналежним слідчим, суть підозри та права не роз'яснено, а перелік прав підозрюваного міститься на окремому аркуші. Крім того, слідчому відома адреса фактичного місця проживання ОСОБА_6 , однак остання була оголошена в розшук, тому повідомлення про підозру їй необхідно було вручати у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Разом з тим ОСОБА_6 перебуває під домашнім арештом в іншому кримінальному провадженні та дільничний щотижня перевіряє її на дотримання умов такого арешту. Однак остання заперечує зазначені в повідомленні про підозру обставини щодо вручення їй повідомлення та її відмови в отриманні такого й стверджує, що ніхто до неї не приходив і ніякого повідомлення не зачитував. Водночас за продемонстрованим слідчим відеозаписом вручення ОСОБА_6 підозри неможливо визначити конкретну адресу такої процесуальної дії та встановити особу, яка відчиняє вхідні двері до невідомої квартири. Крім того, захисник ОСОБА_4 у свою чергу зазначив, що повідомлення про підозру здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні злочину, але в цій справі відсутній склад злочину, оскільки за усталеною практикою Верховного Суду авансовий звіт не є офіційним документом у розумінні положень ст. 366 КК України і слідчий обізнаний про таку судову практику.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення скарги категорично заперечував, посилаючись на її безпідставність з огляду на таке. Жодних підтверджуючих документів про офіційне місце перебування ОСОБА_6 у слідства не має, окрім адреси її зареєстрованого місця проживання, за якою вона фактично не мешкає. Підозрювана про своє місце проживання не повідомляла, а за адресою її мешкання в м. Києві в реєстрі нерухомості відсутні відомості про власника відповідної квартири. Крім того, слідчий ОСОБА_7 перебуває в групі слідчих у цьому кримінальному провадженні, тому є належним слідчим і порушень норм КПК України при здійсненні повідомлення ОСОБА_6 про підозру не було. При цьому остання спочатку відчинила двері квартири, а коли побачила слідчого - одразу їх зачинила й подальше спілкування з нею відбувалось через зачинені двері, з її слів - двері вона нікому не відчиняє за порадою її захисника. Слідчий зачитав їй зміст повідомленої підозри та права підозрюваного, після чого залишив повідомлення в дверях квартири. Усі ці події відбувались під відеофіксацію та підтверджуються відповідним записом, окрім залишення повідомлення. Разом з тим слідчий зауважив, що 10 червня 2021 року письмове повідомлення про підозру було направлено ОСОБА_6 поштою за двома адресами - її зареєстрованого місця проживання в м. Кривому Розі та фактичного місця проживання в м. Києві. Також слідчий зазначив, що попередньо намагався провести необхідні слідчі (процесуальні) дії з ОСОБА_6 безпосередньо в м. Києві, але й тоді вона до офісу свого захисника не з'явилась. Наразі остання активно продовжує ухилятися від слідства, зокрема саме в цей час вона відмовляється відчиняти двері квартири працівникам поліції для виконання ухвали суду про здійснення її приводу до слідчого.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Частинами 1, 8 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Підозрюваному вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
За приписами чч. 2, 3 ст. 276 КПК України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Відповідно до положень ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Частиною 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З огляду на наведені норми процесуального закону підставами для скасування повідомлення про підозру або визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного, є порушення визначеного порядку здійснення повідомлення про підозру та/або відсутність у повідомленні обов'язкових для такого рішення елементів (невідповідність за змістом).
Під час розгляду скарги встановлено, що групою слідчих слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області у складі старшого слідчого ОСОБА_5 та слідчого ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040230001309 від 23 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за процесуального керівництва групи прокурорів Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в складі прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
09 червня 2021 року старшим слідчим ОСОБА_5 за погодженням з прокурором ОСОБА_11 було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Того ж дня, 09 червня 2021 року о 20.23 год. слідчий ОСОБА_7 прибув за місцем фактичного мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вручення останній особисто письмового повідомлення про підозру, однак ОСОБА_6 , побачивши слідчого, двері до квартири зачинила, після чого слідчий одразу оголосив їй, що в даному кримінальному провадженні вона повідомляється про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Ці обставини були зазначені слідчим безпосередньо в повідомленні про підозру та зафіксовані відповідним відеозаписом, який був переглянутий у судовому засіданні.
За таких обставин 10 червня 2021 року слідчий ОСОБА_5 , на виконання вимог ст. 278 КПК України, складене ним письмове повідомлення про підозру з пам'яткою про процесуальні права підозрюваного надіслав поштою за адресами зареєстрованого та фактичного місць проживання ОСОБА_6 , що підтверджується наданими слідчим описами вкладень до рекомендованих відправлень, які через невдалу спробу вручення були повернуті за закінченням встановленого терміну зберігання.
Крім того, згідно з наданими захисниками ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року, від 08 липня 2021 року та від 11 серпня 2021 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку його дії в кримінальному провадженні № 1202000000000248 від 12 березня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, останній заборонено залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 19.00 год. до 07.00 год. з 18 травня 2021 року до 09 жовтня 2021 року включно.
Таким чином, на момент прибуття слідчого о 20.23 год. 09 червня 2021 року за вказаною вище адресою для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру остання мала перебувати вдома, зважаючи також на пояснення захисника ОСОБА_3 про регулярні перевірки дільничним дотримання нею умов домашнього арешту та усвідомлення ризику взяття під варту у разі встановлення порушення такого запобіжного заходу.
Водночас ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2021 року про здійснення приводу підозрюваної ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні встановлено неналежну процесуальну поведінку останньої через свідоме ухилення від явки до слідчого для проведення необхідних процесуальних дій та уникнення спілкування зі слідчим, оскільки ОСОБА_6 , будучи викликаною в установленому КПК України порядку, у тому числі шляхом отримання нею особисто численних повісток слідчого, тобто зобов'язаною з'явитись на виклик, жодного разу до слідчого не з'явилась, про поважність причин свого неприбуття слідчого не повідомила та на його телефонні дзвінки не відповідає.
Проаналізувавши встановлені вище обставини, слідчий суддя не вбачає підстав ставити під сумнів зафіксовані слідчим 09 червня 2021 року обставини вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_6 щодо місця вчинення цієї процесуальної дії та кола її учасників, оскільки стороною захисту такі обставини не спростовані й, окрім голослівних і суперечливих тверджень про відсутність такої події взагалі, протилежного не доведено.
Отже, зважаючи на неможливість вручення особисто ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру в день його складення через свідоме ухилення останньої від його отримання, слідчим з метою дотримання вимог ст. 278 КПК України здійснено вручення такого повідомлення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, а саме шляхом його надіслання поштовим зв'язком за обома адресами відомих слідству місць перебування підозрюваної.
Таким чином, у даному випадку слідчим було вжито всіх передбачених законом заходів для належного доведення до відома ОСОБА_6 змісту повідомленої їй підозри, у тому числі в спосіб, на необхідності якого наполягали її захисники.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що після встановлення наведених вище обставин у судовому засіданні захисники підозрюваної не змогли пояснити, у який саме чи ще спосіб, на їхню думку, слідчий мав би вручити ОСОБА_6 повідомлення про підозру в цій конкретній ситуації з метою дотримання визначеного ст. 278 КПК України порядку здійснення такого повідомлення та набуття останньою статусу підозрюваної.
З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що аргументи скаржниці та її захисників про порушення слідчим визначеного порядку здійснення повідомлення про підозру є неспроможними та не заслуговують на увагу.
Разом з тим, оцінюючи зміст оскаржуваного повідомлення про підозру в контексті доводів скарги, слідчий суддя дійшов висновку про його відповідність наведеним вище вимогам закону, оскільки таке повідомлення містить пам'ятку про права та обов'язки підозрюваного.
Отже, оскаржуване повідомлення слідчого від 09 червня 2021 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за своєю формою та змістом у цілому відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а його вручення ОСОБА_6 - відбулось із дотриманням вимог ст. 278 КПК України.
Таким чином, за встановлених обставин слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимоги КПК України при складенні та врученні ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_4 про помилкову кваліфікацію слідчим дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України слід зауважити, що таких підстав для скасування повідомлення про підозру подана скарга не містить і такі обставини не є предметом перевірки в рамках розгляду відповідної скарги, оскільки приписами ст. 279 КПК України передбачена можливість повідомлення особі про нову підозру та зміни раніше повідомленої підозри.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність зазначених вище підстав для скасування рішення слідчого про підозру за викладених у скарзі та об'єктивно встановлених під час її розгляду обставин.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні скарги ОСОБА_6 на вказане повідомлення слідчого про підозру відмовити за її необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 276-279, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні № 12020040230001309 від 23 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 02 вересня 2021 року об 11.30 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1