ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17242/21
провадження № 2/753/8451/21
"09" вересня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди.
Позивач посилається на те, що є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк». Має карти «Універсальна» та «Для виплат», оформлені в даній установі. 15.12.2020 працівники Банку в односторонньому порядку розширили кредитний ліміт до 15000 грн.
13.02.2021 внаслідок шахрайських дій з рахунку позивача знято 14590 грн. За даним фактом розпочато кримінальне провадження, ведеться слідство. Позивач змушена була повертати кошти з власних заощаджень.
Позивач стверджує, що картка «Універсальна» була нав'язана їй представником Банку, який не роз'яснив Умов та правил щодо її користування.
Вважає що такі дії відповідача завдали їй моральної шкоди на суму 14590 грн.
28.08.2021 відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.
07.09.2021 представником відповідача надано відзив до суду у якому позовні вимоги не визнаються з огляду на їх безпідставність та недоведеність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 30.09.2014 підписала Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в подальшому 10.09.2018 та 15.10.2020 данні договори були переукладені. Підписавши вказані заяви позивач погодився, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Позивач ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Позивач зобов'язався виконувати умови та правила надання банківських послуг. А також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. про що свідчить власноручний підпис позивача.
Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Згідно із пунктом 14.16 статті 14 Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов'язаний відобразити дату та час повідомлення. Аналогічні норми містить Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року N 705 (далі - Положення). Крім того, указаним Положенням передбачено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, що узгоджується з Постановою Верховного суду від 06.03.2018 у справі № 585/1320/16-ц
Згідно ч. 1 Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705: авторизація - це процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу; код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації.
У відповідності до вимог чинного законодавства, кожна транзакція в банкоматах або Приват24 забезпечена захистом від шахрайських дій, а саме проходження Клієнтом авторизації, тобто введення реквізитів карти, які дають можливість ідентифікувати Клієнта та картковий рахунок, та додаткове підтвердження операції шляхом введення одноразового ОТП-паролю (коду авторизації), який надсилається Банком на мобільний телефон Клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі (фінансовий телефон).
З матеріалів справи вбачається, що операції по картці позивача були проведені з коректним вводом ПІН-коду.
На офіційному сайті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розміщено «Умови та правила здійснення банківських послуг», цей документ є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи анкету- заяву у відділенні банку.
Відповідно до п. 1.1.5.5 Правил Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
Згідно із п. 1.1.5.13 Правил Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації (п. 1.1.5.14. Правил).
Відповідно до положень п. 1.1.5.28 Правил у разі якщо Держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються вірним введенням ПІНу.
Банк не несе відповідальності перед Власником Карти за всі операції, у випадку передачі мобільного телефону, сім-карти, Стікеру Pay Pass третім особам (п. 1.1.5.30. Правил).
Згідно з пунктом 1.1.2.10 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк" клієнт зобов'язаний вживати заходів по запобіганню втрати (крадіжки) Карт, стікера PayPass, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на Карту і магнітну полосу, або їх незаконного використання.
Пунктом 1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов'язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, стікера PayPass, ПІНа, сім-карти мобільного телефону або отримання відомостей про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних подій необхідно звернутися у відділення банку або зателефонувати за вказаними номерами.
Пунктами 5,6,9 розділу 6 постанови Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» визначено, що користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Суд вважає важливими доводи позивача, разом з тим не може їх врахувати з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч.3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Позивач у своєму позові вказав, що не звертався до персонального менеджера банку з повідомленням про несанкціоновані операції за його рахунком та не просив заблокувати картки.
При цьому, позивач зазначає, що в наслідок шахрайських дій, шляхом обману, зловживанням довірою позивача з її рахунку було знято 14 590,00 грн.
Поряд із цим, кошти зняті з рахунку позивача із коректним введенням даних ПІН - коду.
Жодних доказів про звернення до відповідача щодо блокування рахунку позивачем не надано.
Правовідносини, що виникли між сторонами в даній справі, є договірними. Регулюються вони параграфом 3 глави 71 ЦК України, статтями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Крім того, за змістом заявлених вимог доведенню підлягають не лише факт порушення, але і факт завдання такими діями чи бездіяльності шкоди. Позивач належних та допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між ними не надав. Таким чином позивач не довів, що внаслідок дій протиправних відповідача , йому було завдано моральної шкоди.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу, у ході розгляду даної справи позивачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не надано суду належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.
За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачем не доведено, а відповідачами спростовано в силу принципу змагальності сторін обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273-279, 352, 354-355, 430 ЦПК України, -
Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст судового рішення складено 09.09.2021
Суддя Комаревцева Л.В.