465/7223/21
1-кс/465/1817/21
08.09.2021 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю
секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої - власника майна: ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021142370000153 від 01.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, про арешт майна,
встановив:
Дізнавач СД ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про арешт майна.
Клопотання мотивує тим, що СД ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142370000153 від 01.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.09.2021 року в період часу із 11.00 год. до 12.00 год. невідома особа, перебуваючи в приміщенні «Sportlife», що за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, таємно, шляхом вільного доступу викрала куртку фірми «РЕАК», чим спричинила ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму близько 5000 грн.
В подальшому 06.09.2021 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст.93 КПК України добровільно видала куртку фірми «РЕАК» темно-синього кольору, яку, як пояснила, взяла зі стелажа у лаундж-зоні спорткомплексу «Sportlife», що за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72.
Дізнавачем вказано, що видана ОСОБА_6 куртка є предметом вчинення кримінального правопорушення та має пряме доказове значення для доведення винуватості особи, яка його вчинила. В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні товарознавчої експертизи для встановлення дійсної вартості вказаної куртки та визначення розміру заподіяної потерпілій матеріальної шкоди. Тому існує потреба у збереженні куртки, як речового доказу у справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора.
Враховуючи, що прокурор на розгляд клопотання прибув, та беручи до уваги положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності дізнавача.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у такому. При цьому, зазначив, що квитанцій чи інших фінансових документів про вартість куртки, яка стала предметом злочинного посягання, у потерпілої не збереглося, відповідно, проведення судової експертизи для визначення її дійсної вартості з урахуванням зносу є обов'язковим. За таких обставин наполягає на накладенні арешту на речовий доказ.
Власник майна - потерпіла ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання дізнавача не заперечила.
ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 в судове засідання не прибули, водночас на адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_7 , в якій захисник просить розглядати справу за його відсутності та без участі ОСОБА_6 , заперечень щодо накладення арешту на речовий доказ не мають.
Розглянувши клопотання дізнавача, заслухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали справи, вважаю, що таке слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з положеннями ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12021142370000153 від 01.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, по факту таємного викрадення куртки, яка належить потерпілій ОСОБА_4 .
Предмет незаконного заволодіння 06.09.2021 року органу дізнання добровільно видано ОСОБА_6 , 1976 р.н. Постановою дізнавача СД ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 06.09.2021 року видану куртку фірми «РЕАК» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021142370000153.
В ході досудового розслідування встановлено, що документи, які підтверджують вартість викраденого майна, у потерпілої відсутні. Таким чином, у даному кримінальному провадженні необхідно провести судову товарознавчу експертизу для визначення вартості предмету незаконного заволодіння. Наведене вимагає вжиття заходів забезпечення, які б унеможливили приховування, пошкодження, зникнення, втрату, знищення, відчуження речового доказу, який має суттєве значення для встановлення всіх обставин даного кримінального правопорушення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Як встановлено в ході судового розгляду, клопотання про арешт майна обґрунтоване необхідністю збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що відповідає вимогам ч.1, п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, матеріалами клопотання та кримінального провадження підтверджено, що внесене клопотання про арешт майна спрямоване на легітимну мету задля виконання завдань кримінального провадження, а майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, має, як речові докази, важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Накладення арешту також дозволить провести слідчі та інші процесуальні дії з арештованим майном, зокрема, виконати судову експертизу визначення вартості викраденого майна, що є необхідним для забезпечення повноти досудового розслідування.
Беручи до уваги викладене, клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання дізнавача СД ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021142370000153 від 01.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на куртку фірми «РЕАК» темно-синього кольору, яка належить ОСОБА_4 , 1965 р.н., та яка 06.09.2021 року в порядку ст.93 КПК України була добровільно видана ОСОБА_6 , 1976 р.н.
Заборонити на термін накладення арешту відчуження, розпорядження (реалізацію) та використання вказаної куртки фізичними та юридичними особами до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання дізнавачем, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1