Єдиний унікальний номер 448/1801/19
Провадження № 1-кс/448/107/21
26.08.2021 року слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 та слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140230000533 від 14.11.2019 року,
В провадження слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області надійшло клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2019 року за №12019140230000533 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив таке задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечила, оскільки по вказаному кримінальному провадженні призначено експертизи, проведення яких ще не завершено. Зазначила, що на даний час органом досудового, що здійснює досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням є Яворівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, оскільки у зв'язку із реформуванням органів поліції проведено реорганізацію у територіальних підрозділах поліції Львівської області, зокрема Мостиське ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області реформовано у відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, у якому відсутній підрозділ слідства. Мостиське ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області було реорганізовано в структурний підрозділ, у функціональні обов'язки якого не входить здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень - злочинів. На підтвердження вказаних обставин, подала витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань виготовленого 26.08.2021р.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст.131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 2 статті 132 КПК України встановлює загальне правило, за яким клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ст.38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи.
Так, підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 19.11.2019 року в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 14.11.2019 року за №12019140230000533 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накладено арешт на причіп синього кольору, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , жителю с.Наварія Пустомитівського району Львівської області та свідоцтво про реєстрацію такого НОМЕР_2 , користувачем якого, є ОСОБА_3 .
Із вказаної ухвали вбачається, що з клопотанням про накладення арешту до слідчого судді зверталася слідча СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Однак, як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.08.2021 року, - органом, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12019140230000533 від 14.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України є Яворівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, який розташований в м.Яворів, вул.І.Франка, 16, Львівської області.
Крім того, згідно наданих слідчою Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 пояснень, у судовому засіданні було встановлено, що проведено реформуванням органів поліції, - реорганізацію у територіальних підрозділах поліції Львівської області, зокрема Мостиське ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області реформовано у відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, у якому відсутній підрозділ слідства.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 3 листопада 2020 року № 950-IX, який набрав чинності 10 грудня 2020 року, Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «3-1. До набрання чинності законом України, щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року».
Таким чином слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні Відділенням поліції №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, що знаходиться на території Мостиського районного суду Львівської області, не здійснюється, тому таке клопотання територіально не підсудне Мостиському районному суду Львівської області.
Положеннями п.1 ч.1 ст.34 КПК України врегульоване питання направлення з одного суду до іншого кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, для його розгляду по суті, в разі якщо до початку судового розгляду виявилося, що таке кримінальне провадження надійшло з порушенням правил територіальної підсудності. Питання щодо передачі на розгляд до іншого суду клопотань учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування вказаною нормою процесуального закону не врегульоване.
Разом з тим, виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України), а також не прямо визначає дії слідчого судді в разі подання клопотання стороною кримінального провадження з порушенням правил територіальної підсудності, то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного права й до розгляду клопотань сторін кримінального провадження, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі клопотань про арешт майна або скасування такого арешту.
Отже, слід констатувати, що клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні або про скасування такого арешту розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в разі їх подання з порушенням правил територіальної підсудності, підлягають поверненню особі, яка подала таке клопотання, що регламентовано положеннями п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження, подане з порушенням правил територіальної підсудності, керуючись положеннями п.2 ч.2 ст.304 КПК України, вважає за необхідне повернути клопотання заявнику (особі, яка його подала) ОСОБА_3 для звернення до суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який розслідує кримінальне провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.7, 9, 26, 38, 132, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019140230000533 від 14.11.2019 року, - повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що повернення клопотання не позбавляє його права звернутися із аналогічним клопотання до слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1