Справа №463/10038/21
Провадження №1-кс/463/5672/21
про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою
08 вересня 2021 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Хмельницький, громадянину України, українцю, не працюючому, зі слів одруженому, на утриманні перебуває трьохрічна дитина, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 , 06.09.2021 о 15 год. 05 хв., перебуваючи по вул. Замковій у м. Львові, в парку «Високий Замок» незаконно зберігав при собі, з метою збуту, шляхом закладання у різних місцях міста Львова, зіп-пакети у кількості 45 шт, в яких знаходилась порошкоподібна речовина рожевого кольору, один з яких містить психотропний засіб, обіг якого обмежено - амфетамін, масою 0,1806 грам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для обрання вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинений злочин передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, і це вже само по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор вважає, що підозрюваний залишаючись на свободі може впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Є працездатною особою, ніде не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні проти обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив обрати останньому більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді собистого забов'язання. Вказав, що підозра не є обгрунтованою, оскільки зібраними доказами не доведено такого. Ризики слідчим перелічені формально. Органом досудового розслідування не встановлено матеріальний стан підозрюваного, розмір застави для підозрюваного не посильний.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, вину у вчиненні кримінального правопорушення в якому йому повідомлено про підозру не визнає.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до матеріалів клопотання 06.09.2021 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження №12021141360000283 за ч.2 ст.307 КК України.
08 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом затримання на підставі ст.208 КПК України, рапортами оперативних працівників, протоколами огляду місця події, висновком експерта №CЕ-19/114-21/15650-НЗПРАП від 07.09.2021, показаннями свідків, постановами про визнання предметів речовими доказами, протоколом огляду речового доказу від 08.09.2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінюючи наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та експертів, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В його діях наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, ніде не працює, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
А тому такому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, застави. Визначаючи підозрюваному розмір застави суд вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим нею діянням, а тому суд, вважає за можливе визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 грн..
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з моменту фактичного затримання з 15.05 год. 06 вересня 2021 року до 15.05 год. 04 листопада 2021 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500,00 грн.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_4 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1