Справа № 522/15491/21
Провадження № 3/522/10779/21
07 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.08.2021 року приблизно 22:34 годині за адресою: АДРЕСА_2 неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 самовільно залишив місце мешкання та не повернувся, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнала, щиро розкаялась, пояснила, що її син пішов на прогулянку та не повернувся, у зв'язку з чим вона звернулась до поліції. Зазначила, що вона виховує сина сама, у зв'язку з чим вимушена значний час приділяти роботі.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних норм, що встановлюють обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, порушення вимог яких має бути у причинному зв'язку з їх наслідками.
Як слідує зі змісту ч. ч. 1-7 ст. 150 СК Українибатьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується зібраними у порядку ст. 251 КУпАП доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 747889 від 05 серпня 2021 року, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05 серпня 2021 року.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За правилами ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд, ураховуючи обставини вчиненого правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що свідчить про усвідомлення останньою факту вчинення нею протиправних дій, її щире розкаяння, враховуючи відсутність тяжких наслідків діяння, а також враховуючи дані, які характеризують особу порушника, відсутність відомостей про притягнення її раніше до адміністративної відповідальності, вважає можливим у даному конкретному випадку звільнити порушника, у порядку ст. 22 КУпАП, від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Згідно з вимогами ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) по застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Разом з тим, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст. ст. 24, абзацу 2 ст. 284 КУпАП, не належить до видів адміністративних стягнень, та є однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 24, 33-38, 184, 268, 279, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити відповідно до абзацу 2 статті 284 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя Т. Ю. Федчишена