Справа №522/9381/21
Провадження по справі №3/522/7210/21
20 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинської О.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянку України, працюючої начальником групи секретного документального забезпечення управління Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, працівник Збройних Сил України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст. 212-2 КУпАП, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст. 212-2 КУпАП.
З адміністративних матеріалів вбачається, що 13.05.2021 року було встановлено, що гр. ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків начальника групи секторного документального забезпечення управління без відповідного дозволу внесла власний стаціонарний ПЕОМ (системний блок марки «Impression computers» та монітор до нього марки «LG») до службового приміщення РСО (режимне приміщення №8 будинок №33) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, який використовувала у власних та службових потребах, чим порушила вимоги п.п.4 п.116 та п.п.5 п.233 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, за що передбачена відповідальність за п.6 ст.212-2 КУпАП.
За вказаним фактом був складений протокол про адміністративне правопорушення №17/7/1/-3273 від 13.05.2021, оформлений старшим оперуповноваженим 1 сектору 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України старшим лейтенантом Поповим Д.О.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні заперечувала проти притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст.212-2 КУпАП та просила закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення з підстав недоведеності провини особи, оскільки ОСОБА_1 взагалі не користувалась власним стаціонарним ПЕОМ, та він був у вимкненому стані, секретна інформація на ПЕОМ була відсутня.
Дослідивши адміністративний матеріал, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст.212-2 КУпАП.
Враховуючи вимоги ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою є актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення та має містить чітко визначене формулювання обвинувачення, обставини, місце, час вчинення правопорушення, дії/бездіяльність вчиненні особою правопорушником, які мають ознаки адміністративного правопорушення, а також посилання на нормативно-правові акти.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Відповідно до чинного законодавства відсутність хоча б однієї ознаки, яка характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що дане правопорушення скоєне не було.
Як передбачено п.6 ст.212-2 КУпАП (особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено частину статті) є порушення законодавства про державну таємницю, а саме не вжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Так, начальник групи секретного документального забезпечення управління Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, працівник Збройних Сил України, ОСОБА_1 є посадовою особою, якій надано доступ до державної таємниці в межах функціональних обов'язків за ступенем секретності «Форми 2», а тому у відповідності до ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» вона є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 212-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №17/7/1/-3273 від 13.05.2021 гр. ОСОБА_1 внесла власний стаціонарний ПЕОМ до службового приміщення РСО та використовувала його у власних та службових потребах.
Термін «охорона державної таємниці» визначений у Законі України «Про державну таємницю» і відповідно до ст. 1 вказаного закону є: охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.
Тобто, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за невжиття особою заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та контролю за охороною державної таємниці є наслідки у вигляді розголошення секретної інформації та втрата її матеріальних носіїв.
У складеному оперуповноваженим 1 сектору 1 відділу 7 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України старшим лейтенантом Поповим Д.О. протоколі про адміністративне правопорушення №17/7/1/-3273 від 13.05.2021 не зазначено фактів розголошення секретної інформації з боку ОСОБА_1 .
Таким чином, описані у протоколі №17/7/1/-3273 від 13.05.2021 обставини та порушення ОСОБА_1 вимог Постанови КМ України №939 від 18.12.2013 не свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення щодо порушення законодавства про державну таємницю, оскільки зазначені у протоколі дії ОСОБА_1 не призводять до наслідків у вигляді розголошення секретної інформації та втрати її матеріальних носіїв. При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що такі секретні документи повинні були існувати і існували на стаціонарному ПЕОМ, який належить ОСОБА_1 .
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 не вжито заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечено контроль за охороною державної таємниці, тобто не вжито заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв, матеріали справи не містять. Зокрема, відсутні докази того, що зазначений стаціонарний ПЕОМ належить саме ОСОБА_1 і що лише вона має доступ до його операційної системи; факту використання ОСОБА_1 стаціонарного ПЕОМ; актів огляду інформації, яка містилась на ПЕОМ; фото місцеперебування у службовому приміщенні стаціонарного ПЕОМ, чи був він підключений до мережі Інтернет та до мережі живлення або був у вимкненому стані тощо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення №17/7/1/-3273 від 13.05.2021 не містить даних необхідних для відображення у ньому місця і часу вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, у протоколі не зазначено відомостей про свідків даного адміністративного правопорушення, їх прізвища і адреси, що унеможливлює їх виклик до суду для надання показів, а також в матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків, тому суду не надано достатніх доказів для встановлення фактичних обставин про те, чи дійсно ОСОБА_1 використовувала власний стаціонарний ПЕОМ у особистих та службових цілях.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення №17/7/1/-3273 від 13.05.2021 не зазначено частину статті 212-2 КУпАП, однак дана стаття містить дві частини, що унеможливлює встановити вину правопорушника у скоєнні конкретного правопорушення.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається із вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, і право на захист від пред'явленого звинувачення.
За змістом ст.ст. 254, 279, КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізував надані до адміністративного протоколу матеріали адміністративної справи та докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст. 212-2 КУпАП, надані Департаментом військової контррозвідки СБ України, та надавши їм оцінку, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст.212-2 КУпАП.
Враховуючи норму ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази вини ОСОБА_1 суду надано не було. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Матеріали справи не відображають протиправності дій або бездіяльності ОСОБА_1 , вчинення нею адміністративного проступку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
З врахуванням наявних матеріалів у справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 212-2, 245, 247, 251-252, 256, 277, 280, 283-284 КУпАП суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ст. 212-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Приморського районного суду м. Одеси В.В. Іванов